Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення? 1.1. «...Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше віри в життєві сили і майбутнє свого рідного народу, ніж його батьки. Воно знов підняло прапор нашої національної самостійності і почало закликати до праці. Се покоління назвалося народовцями. Народовцями, - бо своєю задачею вважало працю для простого народу в рідній мові того народу...» (М. Лозинський) 1.2. «...Один зі старших руських діячів, о. Стефан Качала, член-засновник "Матиці", який разом із молоддю старався скерувати "Матицю" на добру дорогу, виклав у газеті "Слово" проект заснування нового товариства для просвіти народу і поставив йому за мету: "сприяти розвитку народної просвіти в напрямах моральному, матеріальному і політичному через видання практичних книжок, брошур і т.д. тією мовою, якою народ говорить... Нагальні збори відкрив голова комітету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства...» (М. Лозинський) 1.3. «Найневідкладніші національні потреби галицьких русинів: бажано, щоб у Східну Галичину призначалися лише такі службовці і судді, які доведуть своє належне знання руської мови - усно і на письмі; бажано, щоб усі цісарсько-королівські органи влади, установи і суди в Східній Галичині стосовно руських сторін, а також з власної ініціативи користувалися лише руською мовою і руським письмом; бажано, щоб у Львівському університеті була створена кафедра історії руського народу (з руською мовою викладання..; бажано відкрити підготовчий клас при руській частині гімназії в Перемишлі і, крім того, ще одну руську гімназію в Східній Галичині...; бажано створити принаймні одну нову учительську семінарію руського типу і вже існуючі семінарії для вчителів і вчительок у Львові, Станіславі, Тернополі і Перемишлі повністю утраквізувати (зробити двомовними. - Авт.)...»
Объяснение:
Національно-визвольне повстання 1702-1704 pp. Влітку 1702 p. на Правобережжі вибухнуло народне повстання проти польського панування. Сучасники називали його "другою Хмельниччиною". Розпочалося воно з селянських заворушень на Поділлі і Брацлавщині. Потім вогонь повстання охопив Київщину та Східну Волинь. До повстання приєдналися Самусь, А. Абазин, 3. Іскра та інші козацькі ватажки. Очолив боротьбу С. Палій.
На початку листопада Палієві вдалося після тривалої облоги здобути головний опорний пункт поляків на Правобережжі - Білу Церкву. Майже всі правобережні землі опинилися в руках повстанців. Поляки утримували лише Волинь.
У січні 1703 р. польський уряд кинув на придушення повстання великі каральні війська. Самусь змушений був відступити з Поділля на Київщину. Під натиском поляків упав Ладижин, який обороняв Абазин. Карателі посадили козацького ватажка на палю, знищили усіх ладижинців і спалили місто. За найменшою підозрою селянам відрізали ліве вухо.