1. Знайдіть описи поведінки селян, які засвідчують їхню здатність чи нездатність до самоорганізації.2. Навколо яких символів і життєвих потреб організовувалися селяни?3. Використовуючи знання про Українську революцію, визначте, чого не вистачилополітичним силам, щоб перетворити селянство на опору революції.«Українська маніфестація. 25 березня в с. Халеп’є на Київщині урочистовідбулась українська маніфестація. Ще зранку почали прибувати люди із сусідніхсіл і містечок. Після обідні, вислухавши акт про відречення Миколи, уся громадарушила на околицю, де було відправлено молебень і панахиду по православнихборцях за волю. Приблизно о 14-й год майже все село зійшлося до школи і звідти зукраїнським гімном, революційними піснями та портретом Шевченка, з жовто-блакитними прапорами лавою пішло до зборні. Тут було прочитано “Відозву доукраїнського народу”, проспівано “Заповіт”, при останньому акорді якого портретШевченка громадяни занесли до зборні, а український прапор установили на хаті.Коло школи, куди похід повернув знову, промовець висловив непереможнебажання, щоб школа як у їхньому селі, так і по всій Україні була українською»(«Нова рада». 31 березня 1917 р.«Вісті з краю. Тарасове свято. У с. Кирилівці (на Київщині) відбулося Тарасовесвято. Людей було майже 4 тис. З національними прапорами, із священиками до с.Кирилівки стягнулися численні громади із сусідніх сіл і хуторів. Майже в кожногоселянина на грудях або на шапці була причеплена національна квітка. Після співу“Заповіту” і “Вічної пам’яті”, під час якого всі присутні стали на коліна, громада, установивши національні прапори на школі, пішла до того місця, де була хатаШевченка й де тепер, коло портрета Тараса, уквітчаного ялинками, почалисяпромови. Серед промовців був і небіж Шевченка. Наприкінці свята булозапропоновано громаді, щоб на цьому місці, де стояла хата Тараса Григоровича, було вибудувано українську гімназію. Уся громада, як один, підтримала» («Новарада», 12 квітня 1917 р.)..​