Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Опрацюйте історичне джерело: Документ 1 «Власне ще з давніх-давен українсько-руська громадськість мала знати, що то таке йти вкупі. Поруч з І. Виговським стоїть Пушкар, поруч з Дорошенком стоять Многогрішний та Ханенко, не кажучи вже про Брюховецьких, Адамовичів, Лісовських. І кожен з тих згаданих веде за собою якусь частку України, і всі вкупі, волею чи неволею, заливають Україну кров’ю, повивають її вогнем і з багатої, пишно-барвистої, сяйвом соняшним та волею повитої країни роблять розлогу труну народну, ховають у ній українську волю, українське право, українське добро, і історія пише: «Руїна» там, де колись було осяйне слово «Життя». Минуле не минається дурно сьогочасному. Воно зоставляє наслідки навіки. І ми бачимо, що й тепер, як і тоді, ми не знаємо, що то значить — іти вкупі...» Б. Грінченко, М. Драгоманов «Діалоги про українську національну справу» 1.Які причини Руїни, на думку авторів? 2. Чи згодні ви з думкою авторів наведеного уривку? 2. Ознайомтесь з історичним джерелом: Документ 3 «Гетьман Брюховецький возвратился з Москви по рождестві Христові, обдарен пребогато, і привіз з собою воєвод великоросійських во вся начальнійшія гради українськія (кромі давнійших: в Києв, в Чернігов, в Переяслав і в Ніжин...), іменно же: в Гадяч, в Полтаву, в Миргород, в Лубни, в Прилуку, в Стародуб, в Новгородок, в Глухов, Батурин Іван Брюховецький прочиє; от тих же воєвод послані билі в меншиє гради і надлежащиє к ним уїздниє села прикажчики; такожде постановили ціловальщиков, то єсть присяжних збор щиков, коториє взимали по торгах і ярмарках со всякої проданої і купленої вещі от козака і мужика пошлину... А воєводи... наложили дань со всякого плуга по осьм осьмачок жита осипу і по п’ять золотих грошей, а от коня полкопи грошей і осьмачку жита давати. Того ж (1666) году... прислані з Москви во всю Украйну спищики, коториє всіх людей по градіх і селах — всякого чоловіка і художника... і кто сколько синов імієт і кто чим промишляєт і куплю дієт, какою землею, заводами і угодіями владієт, мельниці, стави... хутори переписавши, от всего того дань давати наложили.» Про незадоволення українського населення діями російського уряду і гетьмана І.Брюховецького щодо повстання 1666рмовою оригіналу) Джерело: «Літопис Григорія Гребянки» 1.Визначте, чому населення українських земель було незадоволено діями гетьмана І.Брюховецького? 2. Які податки мали сплачувати мешканці України після повернення І. Брюховецького з Москви? 3. Дайте власну оцінку діяльності гетьмана І. Брюховецького. 3. Проаналізуйте та для аргументації використайте цитати: Документ 2 «...почалися у гетьмана Виговського безкінечні суперечки з московським урядом. Виговський у розмові з московськими гінцями докоряв Москві за те, що вона нібито таємно підбурювала проти нього Пушкаря і знову підтримує заворушення між посполитими, кричав разом із своїми полковниками, що нізащо не допустить запровадження воєвод, і прямо висловився, що під польським королем козакам було краще. Тим часом повстання посполитих, підняте Пушкарем, спалахнуло проти Виговського знову біля Гадяча.» Про гетьмана І. Виговського Джерело: М. Костомаров «Галерея портретів» На основі документа проаналізуйте ставлення гетьмана Виговського до Московської держави. 4. Опрацюйте історичне джерело: Документ 4 «Дорошенко ставив своєю метою звільнити Україну від московської та польської влади і об’єднати її. А щоб досягнути цієї мети, вважав за найкраще спертися на Туреччину та Крим. Султан обіцяв визнати Україну від Перемишля до Сєвська. На початку Дорошенко мусив визнати польський суверенітет, бо в більших осередках України стояли польські загони. Дорошенко примушений був визнати підданство Польщі. Року 1668 Дорошенко на раді склав умови турецького протекторату звільненняня України від Вісли до Путивля. Тяжкого удару завдали Дорошенкові запорожці, засунувши проти нього претендента на гетьмана Петра Суховія, якого визнали татари. Король Ян Собеський вирушив із своїм військом проти турків. Тисячі людей знищено, забрано в полон. Хто був в силах, тікав, Україна оберталася в пустелю, засіяну людськими кістками, наповнену руїнами й згарищами, — так характеризував Правобережжя дослідник доби гетьмана Дорошенка професор Д.Дорошенко. Петро Дорошенко сам розчарувався у своїй політиці...Дорошенко вирішив зректися гетьманства, передати булаву Генеральній Раді в Чигирині, а клейноди надіслав до Москви.» Про П. Дорошенка Джерело: Н. Полонська-Василенко «Історія України» 1. Проаналізуйте діяльність гетьмана П. Дорошенка. Спробуйте визначити позитивні та негативні сторони його гетьманства. 2. Проаналізуйте Бучацький договір. 3. У чому ви вбачаєте трагедію гетьмана П. Дорошенка?
1.2 Ордерна система елліністичної архітектури
В архітектурі еллінізму, так само як і в попередній грецькій архітектурі, панує ордерна система:
Пристосований до нових містобудівних задач і до нових видів споруджень грецький ордер втрачає в епоху еллінізму строгість форм. Доричний і іонічний ордери відтепер не тільки вільніше сполучаються один з одним (наприклад, двох'ярусна колонада — унизу дорична, вгорі іонічна в перистилі храму Афіни в Пергамі), але і змішуються у своїх елементах, наприклад іонічна колоннада з доричним чи антаблементом триглифний фриз із зубчиками .
Коринфський «ордер» не одержує ще широкого розповсюдження в якості самостійної архітектурної системи і застосовується головним чином чи у інтер'єрі чи в архітектурі «малих форм». Виключення представляє єдине велике спорудження— Олімпейон в Афінах ; добудоване вже в епоху панування римлян. У коринфську капітель часто вводяться елементи східних стилів: наприклад єгипетського у Вежі Вєтров у Афінах чи перського в так називаному портику Биків на острові Делосе; у композицію коринфських капітелей пропилеї в Елевсині були введені зображення крилатих грифонів з тулубом лева. Проникання цих елементів у класичну систему грецького ордера свідчить про зворотний вплив східного мистецтва на грецьке. Характерним нововведенням в обробці ордера було широко розповсюджене часткове каннеліровання колони тільки в її верхній частині (близько 2/3 висоти).(5,156)
Широке і різноманітне застосування одержують перистилі, тобто криті колонади, що оточують архітектурно організований відкритий простір, будь то площа дворик чи двір житлового будинку. Перистильні композиції стають характерною рисою елліністичного міста, його ансамблів і житлових будинків.
Зміна смаків і застосування ордерів у перистильних композиціях відбилося на домірності його частин. Колони одержують велику стрункість не тільки в перистильних, але й у периптеральних композиціях (у перистилях відношення діаметра доричної колони до її висоти стає менше 1/7, у періптерах доходить до 1/7, в іонічних колонах — до 1/10).
Стрункість і легкість колон поєднуються зі значним розширенням інтерколумнієм до 4D в перистильних композиціях і до 3,5 D в периптеральних. Висота капітелей і антаблемента в ордерах також значно зменшується. Деталі ордерів, особливо в перистилях, відрізняються граціозністю і витонченістю архітектурного пророблення, складністю контуру обломів, тонкістю профілювання й орнаментальних порізок, близької за своїм характером до пророблення деталей інтер'єра.
Обробка квадровой стіни за до членування її ордером пілястр чи напівколон одержує в елліністичний період майже таке ж широке поширення, як і перистиль.(7,45)
У відношенні матеріалів і конструкцій елліністичне будівництво мало чим відрізняється від будівництва попередньої епохи, якщо не вважати удосконалення транспортних і вантажопідйомних механізмів і більш широкого застосування різноманітних лицювальних матеріалів. Відомі також одиничні приклади клинчатих арок і циліндричних зводів.
У прямому зв'язку з будівництвом багатих житлових будинків, палаців і вілл знаходиться розвиток садово-паркового і прикладного мистецтв — декоративної скульптури, різьблення на дорогоцінних і напівкоштовних каменях, металлопластинки, теракотових статуеток, посуду і меблів. Особливо славилася своїми великими і чудовими парковими ансамблями, розташований в центрі міста, Олександрія Єгипетська (Мусейон і гай Дикастеріона) і Антіохія в Передній Азії з її відомим усьому грецькому світу парком Дафни, що досягав 80 стадій в окружності (близько 15 км). Парки елліністичних міст прикрашалися фонтанами, басейнами, декоративною скульптурою, гротами, портиками, альтанками і т.п.