Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
ПРОЧИТАЙТЕ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО. ПРО ЯКУ ПОДІЮ ВОНО РОЗПОВІДАЄ З «Літопису Самовидця»: «Як ударили в бубни на раду, Брюховецький, відповідно до постанови, пішо військо припровадив на ту раду до намету своєї сторони. І Сомко не забарився: і сам, і всі козаки, що були при ньому, як люди заможні, вбрались ошатно і добре озброїлись, наче до війни. Вони-бо мали намір, коли рада не на їхню користь зарадить, між собою битву розпочати, бо при Сомковому таборі й гармат було чимало. Але нічого з того не вийшло, бо запорожці були запевнені ласкою його царської величності, тож швидко та рада відбулася, і боярин вийшов з намету та й почав читати грамоту й указ його царської величності. Не давши читцю закінчити, ані слухаючи листа царської величності, раптом крик здійнявся з обох сторін за гетьманство: одні кричать: «Брюховецького гетьманом!», а інші кричать: «Сомка гетьманом» - і на столець обох садовлять. А далі й між собою заповзялися битися і зламали Сомків бунчук, ледве Сомко видерся з намету царського й дістався до коня та інша старшина. Інших же кількох чоловік забили. І так прихильники Сомка мусили відступати до свого табору, а прихильники Брюховецького на столець його посадовили, зіпхнувши князя, і гетьманом проголосили, давши йому булаву і бунчук в руки. Та заледве дуже нескоро той галас вгомонився, так що князь Великоґаґин не підтверджував гетьманства Брюховецького, бо і прийняти його не міг через той шум серед народу»...Пантелеймон Куліш у своєму романі «Чорна рада» так відтворив ті самі події: «Ось ударили голосно в бубни, засурмили в сурми. Виходить із царського намету боярин, князь Гагін, з думними дяками. У руках царська грамота. Його підручники несуть царську корогву козацькому війську, кармазин, оксамит, соболі од царя у подарунок старшині з гетьманом. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах; на ногах у князя гаптовані золотом, виложені жемчугом сап’янці. Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони. Усі втихли, що чутно було, як бряжчали в бояр шаблюки
Я думаю так:
1. Положительне положения устава:
А)То, что каждый ткач может иметь определенное количество станков, ограниченное: то есть не возникает неравномерного распредления средств производства между отдельными цеховиками, что привело бы к разрыву тесных связей между ними.
Б)Все сукна должны быть хороши - положительное положение, так как оно влияет на качество производства в лучшую сторону, и принуждает цеховиков в жесткому контролю за качеством собственной продукции.
В)Подмастерья-ткачи должны оставлять работу,как только прозвонит первый удар колокола к вечерней молитве,но складывать работу они должны после звона колокола - это тоже положительный момент, так как это положение обеспечивает более равномерное распределние труда между подмастерьями и мастерами.
2.Отрицательные положения:
а)Каждый ткач в своем доме может иметь не больше одного ученика,но не меньше,чем на четыре года службы - это по-моему отрицательный момент цехового устава, так как это ограничение мешает мастерам брать сразу несколько человек на обучение, а это приводит к снижению количества будущих цеховиков; в частности, это мешает особым мастерам своего дела передавать свое мастерство как можно большему количеству подмастерий.
б)Никто из цеха не должен начинать работу раньше восхода солнца под угрозой штрафа - на мой взгляд, это отрицательное положение цехового устава, так как оно приводит к снижению продуктивности цеховиков.
3. Конечно, же существует связь, так как цеховые правила определяют работу крупных объединений мануфактурных производителей, регулируют экономические отношения между ними, а так как традиционная экономика развивается медленно, то и цеховые правила влияют на развитие мануфакторного производства в довольно длительном временном промежутке.