До складу яких імператорів потрапили землі речі посполитої внаслідок трьох поділів?​

1) Колективізація – це примусова система заходів, яка спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи).

2) У грудні 1927 р. відбувся XV з’їзд ВКП(б), на якому було прийнято рішення про кооперування села. Приводом для цього стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр.

STUDIES.in.ua

≡ История Украины (Шпаргалки) ≡ Суцільна колективізація в Україні

Користувацький пошук

Суцільна колективізація в Україні

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Суцільна колективізація в Україні

У грудні 1927 р. відбувся XV з’їзд ВКП(б), на якому було прийнято рішення про кооперування села. Приводом для цього стала хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр.

Колективізація – це примусова система заходів, яка спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи).

Завдання колективізації:

налагодження каналу перекачування коштів із села до міста на потреби індустріалізації;

забезпечення населення країни дешевими продуктами харчування та сировиною;

перетворення не контрольованих державою індивідуальних селянських господарств на велике виробництво, повністю підконтрольне партійно-державному керівництву;

ліквідація дрібного селянського укладу, який, на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі, а отже ліквідація куркульства як класу.

Перший п’ятирічний план передбачав, що в Україні в колгоспи буде об’єднано 30 % селянських господарств. Однак вже на листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) було взято курс на суцільну прискорену колективізацію. Секретар ЦК КП(б) У Косіор підтримав пропозицію завершити колективізацію протягом одного року. Резолюція пленуму «Про сільське господарство України і про роботу на селі» передбачала найвищі темпи колективізації серед усіх союзних республік, щоб показати приклад іншим республікам. У січні 1930 р. Україну віднесли до групи регіонів, де колективізацію планувалося завершити восени 1931 р. – навесні 1932 р.

3) МАШИННО-ТРАКТОРНІ СТАНЦІЇ (МТС) — організації, які зосереджували сільськогосподарську техніку і виконували механізаторські роботи в колгоспах та радгоспах. Перша в СРСР та в Україні МТС була організована у 1928 в радгоспі ім. Шевченка Березівського району на Одещині. Від червня 1929 створення МТС розгорнулося по всіх республіках. Керував цією справою Всесоюзний центр машинно-тракторних станцій (Трактороцентр). З квітня 1930 в Україні діяло його відділення (Укртрактороцентр був реорганізований у галузеві трактороцентри). За 1929—1940 мережа МТС в Україні зросла з 25 до 1227 і обслуговувала майже всі колгоспи. На 1940 тут було зосереджено до 85 % комбайно-тракторного парку, працювало понад 280,8 тис. механізаторів різного профілю. МТС відігравали певну роль у механізації трудомістких процесів, замінивши ручну працю хлібороба. Проіснували до березня 1958.

4) Школьные Знания.com

Какой у тебя вопрос?

1

5 - 9 классы История

Чому селянство чинило супротив суцільній колективізації?

Попроси больше объяснений Следить Отметить нарушение Dylankleboldd 20.01.2019

ответ

Насильницька колективізація природно викликала серйозний опір серед селян. В Україні та на Північному Кавказі (в т.ч. на Кубані), де традиції індивідуального сільського господарства були міцними, він був винятково сильний. Селяни відмовлялися йти в колгоспи, нищили майно, яке підлягало колективізації, забирали з колгоспів своє зерно і худобу, били місцеву адміністрацію і т.п. Найпоширеніша форма протесту зводилася до того, що селяни стали різати домашню худобу, не бажаючи віддавати її властям. Це явище набрало приголомшуючих масштабів: між 1928 і 1932 рр. Україна втратила близько половини поголів’я худоби. Селянські бунти нерідко переростали у відкриті збройні повстання, що охоплювали цілі райони. Пік повстанського руху припав на перші три місяці 1930 р. У деяких місцевостях України і Північного Кавказу проти повсталих була задіяна навіть реґулярна армія. Загальна кількість повстанців в Україні у 1930 р., за даними ДПУ складала бл. 1 млн. чоловік (такі дані наводить Я.Грицак). За підрахунками Роберта Конквеста, в 1930 р. кількість учасників селянських повстань в Україні перевищувала 40 тис. В окремих місцевостях спротив проходив під гаслами: “Геть Радянську владу, хай живе самостійна Україна!”