Почему александр невский выбрал курс на сотрудничество с ордой

Александр невский александр невский, сын владимирского князя ярослава, является самой крупной фигурой в середины xiii века. он княжил в великом новгороде, который не пострадал от татаро-монголов, но подвергся нападению немцев и шведов. александр ярославович одержал победу над в 1240 году 15 июля на реке неве, за что был назван невским, а 5 апреля 1242 года - над ливонскими рыцарями-монахами. тем самым он остановил военный натиск с запада на земли, провалив попытку крестового похода на православную русь в целях ее католизации. иную политику александр невский проводил в отношении золотой орды, к середине xiii века завоевавшей русь почти полностью. после насильственной смерти своего отца александр был вызван в 1252 году к хану батыю в сарай - столицу золотой орды, где он получил ярлык на владимирское княжение. он становится приемным сыном батыя. александр сознательно идет на сближение с ордой, так как на тот момент на руси еще не было той мощной и организованной силы, которая смогла бы противостоять монголам. невский боролся с оружием в руках там, где можно было победить, там, где победа была реальна. одержать победу над ордой на тот момент было невозможно. князь александр вынужденно искал другие средства борьбы. он пытался подружиться с неприятелем, чтобы ослабить невзгоды подчиненного и зависимого положения. с начала татарского ига великий князь был в великих трудах. весь остаток жизни он ездил по руси, замиряя соотечественников с ворогом. призывал не роптать под игом, и в то же время укреплял церковь. понимал: сопротивление принесет большее зло. церковный летописец рассказывает эпизод, который совсем не красит святого князя. приехав усмирять бунт, поднятый родным братом в новгороде, он приказывает отрезать уши у казненных зачинщиков, чтобы отвезти свидетельство казни в орду. вся русь содрогнулась - такое было в диковинку. князь подчинился татарскому закону. в противном случае орда бы двинулась на

Какой у тебя вопрос?

Опубликовано - 1 год назад | По предмету Русский язык | автор Metal123qx

Фильм который мне запомнился 10-12 предложений

Мне понравился фильм "Миссия невыполнима" .

Этот фильм очень интересный.В нем , как я думаю, есть технологии будущего.Там рассказывается о том , что люди могут делать то , что кажется невыполнимым или очень трудным.Люди могут достичь всего , если будут использовать свой разум во имя науки , искусства , технологий и т.д , а не на грабительство, раздоры и т.д.Этот фильм в жанре боевика и фантастики.Есть несколько серий этого фильма.Но в каждом из них новый сюжет,добавляются герои,они выполняют разные миссии.Этот фильм мне сильно нравится.Всем советую посмотреть его)))

10 серпня 1519 року під командою Магеллана з Севільї вирушила експедиція в складі п'яти кораблів. Флот вирушив річкою Гвадалквівір до міста Санлукар-де-Баррамеда , де він перебував ще протягом п'яти тижнів. Іспанська влада побоювалася португальського адмірала і мало що бракувало, щоб подорож була скасована, але 20 вересня 1519 Магеллан нарешті вирушив у плавання із 270 членами екіпажу, щоб досягти Молукських островів західним шляхом.

Дізнавшись про відплиття Магеллана, португальський король Мануель I надіслав військово-морський загін для його переслідування, але Магеллан вислизає від переслідування португальців. Після короткої зупинки на Канарських островах прибуває у Кабо-Верде, звідки бере курс на мис Святого Августина у Південній Америці. 20 листопада експедиція перетинає екватор, а 6 грудня екіпаж побачив береги Бразилії.

Бразилія на той час була португальською територією. Магеллан взяв на себе відповідальність і 13 грудня став на якір поблизу сучасного Ріо-де-Жанейро, де стояла гарна погода і тубільці були дружньо налаштовані. Флот поповнив запаси, але через несприятливі стосунки це було зроблено із запізненням. Далі вони рухались вздовж узбережжя Південної Америки із зупинкою 10 січня 1520 року у гирлі Ріо-де-ла-Плата. Під час тривалих пошуків біля берегів Аргентини проходу до моря на інший бік континенту несподівано для експедиції настала зима.

Магеллан вирішив перезимувати в Патагонії. 31 березня екіпаж заклав поселення, яке вони назвали Пуерто-Сан-Хуліан. Тоді стався бунт, в якому взяли участь три з п'яти капітанів кораблів. Бунт виявився невдалим, оскільки більша частина екіпажів залишались вірними Магеллану. Кесада і Мендоса були страчені, а Картагена і капелан експедиції були висаджені на берег.

Магелланова протока

24 серпня продовжили плавання, і судно «Сантьяго» було відправлене до берега у розвідку, але на зворотному шляху воно розбилося і потонуло. Тільки два матроси повернулися суходолом, щоб повідомити Магеллана, що сталося. На 52 градусі південної широти 21 жовтня 1520 року флот досяг мису Вірхенес , і мореплавці зробили висновок, що тут є протока, оскільки вода була солоною і глибокою. Чотири кораблі почали повільний рух небезпечним проходом довжиною 372 км, який Магеллан назвав Estreito de Todos los Santos (Протока Всіх Святих), бо флот зайшов у неї на День Всіх Святих, 1 листопада. Згодом цю протоку стали називати Магелланова протока. Вона сполучає Атлантичний і Тихий океани, перетинаючи південну частину Південної Америки.

Магеллан наказав суднам «Сан-Антоніо» і «Консепсьйон» спочатку вивчити протоку. Перехід по протоці з незнайомим фарватером був дуже важким, крім того, «Сан-Антоніо» під командуванням Гомеса, що йшов першим, вийшовши з протоки, повернув на південь та, обігнувши південний край Америки, самовільно повернувся до Іспанії. 28 листопада три кораблі, що залишилися, вийшли у південну частину Тихого океану. Магеллан став першим європейцем, що проплив з Атлантичного океану в Тихий. Магеллан назвав ці води океану Mar Pacifico (Спокійне море) через їхню спокійну поведінку протягом першого етапу подорожі.

Рухаючись у північному напрямку, 13 лютого 1521 року експедиція перетнула екватор. 6 березня було відкрито острови Гуам і Рота в архіпелазі Маріанських островів, а 16 березня досягла острова Гомонгон в архіпелазі Філіппінських островів. До цього моменту залишалось всього 100 учасників експедиції.

Магеллан мав змогу спілкуватися з місцевими жителями, бо мав малайського перекладача, який розумів їхню мову. 7 квітня моряки дістались до острова Себу. Магеллан організував там постій, прагнучи навернути місцеве населення до християнської віри. Незабаром, можливо занадто покладаючись на силу володіння вогнепальною зброєю, він взяв участь у конфлікті між місцевими правителями. 27 квітня 1521 під час одного з боїв на острові Мактан, жителі якого відмовились платити данину іспанській короні, Магеллан був убитий разом з частиною своїх товаришів.