Чим можна пояснити появу протягом 17-18 століть стилів бароко.класицизму, рококо, неокласицизму

ответ:

саме в цей час завдяки розширенню кола освічених людей, інтеліґентів між ними певні контакти, налагоджуються культурні зв'язки. якщо в минулі епохи на виникнення і зміну художніх стилів ішли століття, то тепер це відбувається набагато швидше: у і пол. xvii ст. панує стиль бароко, у іі половині — класицизм, в і пол. xviii ст. — рококо (генетично пов'язаний з бароко), у другій половині — в дещо іншій формі — повертається класицизм (неокласицизм).

объяснение:

Ще з давніх часів кам’янець, який розвивався як ремісничий, торговельний центр поділля, увагу людей з інших земель. так триває і до наших днів. тут створено національний історико – архітектурний заповідник, археологічний музей, каринну галерею. історія нашого міста – це історія багатьох народів, що жили й творили свою долю в місті, будували мури фортеці, зводили свої храми, святині, створювали унікальне обличчя кам’янця. до речі, територія нашого краю почала заселятися ще в період кам’яного віку. про це свідчать численні археологічні знахідки. а корінним та найдавнішим населенням кам’янця – подільського було й залишається українське. звісно, воно мало свої православні храми. це покровська, іоано – предтеченська, троїцька, петропавлівська церкви. цікаво, що троїцька церква – один із найстаровинніших храмів поділля, який, можливо, було зведено ще за часів князів коріатовичів. славу міста – фортеці кам’янець здобув не тільки завдяки своєму замку, а й в результаті унікальної системи укріплень, збудованої польськими інженерами на початку хvі століття в каньйоні річки смотрич. з червня 1919 року по листопад 1920 року місто було столицею унр. звісно, кам’янець приваблює не лише багатою історією. місто над смотричем має свої архітектурні, природні цікавинки. звичайно, найвідоміша і найстаровинніша споруда кам’янця – подільського – це стара фортеця. кам’янець, можливо, єдине місто на планеті, де міст всановлено не впоперек, а вздовж річки. це замковий ( турецький ) міст. до речі, він найстаріший в україні, а міст « лань, що біжить » – найвищий . висота цієї споруди 70 метрів. однією з визначних пам’яток нашого міста вважають надмогильну скульптуру лаури пшездецької. створив її відомий скульптор віктор бродський. лаура була дочкою великих подільських землевласників, магнатів пшездецьких.

Владимир ii всеволодович мономах (1053-1125), государственный деятель, военачальник, писатель; киевский великий князь (с 1113). сын князя всеволода ярославича; был прозван мономахом по матери — дочери византийского императора константина мономаха. с 1067 года был смоленским князем. в 1073 году заключил в сутейске мир с польшей. в 1078 году его отец стал киевским князем, а владимир мономах получил чернигов. в 1093 году вел войну с половцами и их союзником олегом святославичем, которому вынужден был уступить чернигов (1094) и обосновался в переяславском княжестве, подвергавшемся постоянным набегам половцев. поэтому владимир мономах был более всех заинтересован в прекращении княжеских междоусобиц и сил руси для отпора половцам. эту мысль переяславский князь настойчиво высказывал на княжеских съездах (1097, 1100, 1103). после долобского съезда (1103) владимир стал вдохновителем и непосредственным руководителем военных походов против половцев (1103, 1107, 1111). при организации походов в степь он начал прибегать к народного ополчения. половцы потерпели ряд поражений и надолго оставили в покое земли. после смерти (1113) киевского князя святополка изяславича в киеве вспыхнуло народное восстание; киевские бояре призвали на княжение владимира мономаха. став киевским князем, он подавил восстание, но в то же время ввел в действие устав владимира мономаха, который ограничил произвол ростовщиков, облегчил положение должников и закупов. духом примирения, согласования интересов различных социальных слоев проникнуто «поучение» владимира мономаха, которое является замечательным памятником , написанным талантливо и с блеском. в «поучении» князь призывал сыновей укреплять единство руси. княжение владимира мономаха стало временем усиления киевской руси. великий князь сумел подчинить своей власти до трех четвертей территории государства и прекратить княжеские междоусобицы. после смерти владимира мономаха процесс распада руси на самостоятельные княжества усилился.