Повсякденне життя західної європи у 18 столітті? ? ! 30

ответ:

объяснение:

перехід до капіталістичних відносин у хvі–хvііі ст. вніс суттєві зміни в повсякденне життя тогочасної людини.

торгові стосунки сприяли збільшенню кількості доріг, морських шляхів. для відносин зі сходом зберігає свою актуальність великий шовковий шлях, торгові шляхи в середземному морі. поява кораблів нового зразка відкрила дорогу в атлантичний та індійський океани. людина вийшла в тихий океан, змогла здійснити навколосвітню подорож.

збільшується кількість міст та чисельність населення в них. змінюється їхній зовнішній вигляд. боротьба міст проти феодалів, магдебурзьке право приводили до появи органів місцевого самоврядування. для них у центрі міста будувалися ратуші. ці будівлі обов’язково мали великий годинник, який було видно й чутно на досить далекій відстані. значно менше будується феодальних замків. їх замінили гарно оздоблені маєтки дворян.

в архітектурі панував стиль бароко. розписи на стінах, ліпнина, м’які меблі обов’язково прикрашали будинки, виконані в такому стилі. для житла буржуазії були характерні простота й доцільність. стіл, кілька стільців, легке крісло, бюро для паперів, шафи з посудом, камін, прикрашений різнокольоровою керамічною плиткою, — ось такий інтер’єр був властивий для помешкань банкірів, торгівців, дрібних чиновників, власників мануфактур. житло селян у цей час майже не змінилося порівняно із середньовіччям.

під час хрестових походів європейці познайомилися з побутом ісламського світу. повернувшись у європу, хрестоносці принесли з собою культуру щоденного омивання свого тіла, окремих для жінок та чоловіків лазень, зручний ій одяг. у деяких містах існував водогін, але каналізації так і не було. нечистоти виливалися безпосередньо на вулицю.

формуються правила етикету, культура вживання їжі. заможні люди старалися наймати досвідчених кухарів для приготування вишуканих страв з овочів, риби, м’яса. у містах існували крамниці, у яких завжди можна було придбати гарячі хлібні вироби.

стиль бароко наклав відбиток на зовнішній вигляд людини. відповідно до тогочасної моди жінки активно користувалися пудрою та рум’янами. одяг прикрашали коштовним камінням, золотим гаптуванням, мереживом, пір’ям. стали популярними перуки, які присипали пудрою. на відміну від дворян, буржуа-протестанти носили простий одяг темних кольорів, але прикрашали своє вбрання сніжно білою краваткою.

Возник на месте села троицкое (богородское), принадлежавшего во второй половине 17 - начале 18 вв. князьям репниным. село троицкое с церковью святой троицы упоминается в переписной книге 1646 г.в 1797 г. в селе основана суконная фабрика, к концу 19 - началу 20 вв. выросшая в крупное предприятие (ныне - троицкая камвольная фабрика, реконструирована в 1980-х материалам переписи населения 1926 г. в селе богородском насчитывалось 70 жителей, посёлке троицкой суконной фабрики - 999 жителей.с 20 августа 1928 г. - рабочий посёлок троицкий. в конце 1940-х гг. в его южной части образован научный центр исследований ан (ныне ран) с переведённым из ленинграда институтом земного магнетизма. институт высоких давлений (1965), институт спектроскопии (1968), филиалы института атомной энергии им. курчатова (с 1957 г.) и института им. п.н. лебедева.

1) первая французская республика, официально «французская республика» , период французской с 1792 по 1804 год. республика была провозглашена 21 сентября 1792 года во время французской революции, в этот день формально был смещён людовик xvi. официально республика просуществовала вплоть до образования первой французской империи в 1804 году действующим первым консулом наполеоном бонапартом, провозгласившим себя императором.2) одной из причин войны стало повсеместное усиление националистических настроений. формулируя свои интересы, правящие круги каждой из европейских стран стремились представить их как народные чаяния. франция вынашивала планы возвращения утраченных территорий эльзаса и лотарингии. италия, даже находясь в союзе с австро-венгрией, мечтала вернуть свои земли трентино, триест и фиуме. поляки видели в войне возможность воссоздания государства, разрушенного разделами 18 в. к национальной независимости стремились многие народы, населявшие австро-венгрию. россия была убеждена, что не сможет развиваться без ограничения германской конкуренции, защиты славян от австро-венгрии и расширения влияния на . в берлине будущее связывалось с разгромом франции и великобритании и объединением стран центральной европы под руководством германии. в лондоне полагали, что народ великобритании будет жить спокойно, лишь сокрушив главного врага – германию.