Укажите: основные направления экспедиций первопроходцев в восточной сибири и на дальнем востоке в 17 веке. города и укрепленные поселения, основанные в это время.

в 1648 г. появились на побережье тихого океана, достигнув границ азии и пролива, который позднее назовут беринговым.  в 1689 г. заключили с китаем нерчинский договор.  с середины 17 в. сибирь полностью, кроме камчатки, оказалась в руках .

покорение сибири началось с передачи в 1558 г. братьям якову и григорию строгановым соляных копей в соль-вычегодске и обширных земель в прикамье.в 1568 г. им был бассейн чусовой. продвижение в сибирь началось из пермского края и шло через средний урал к низовьям оби, где были покорены племена вогулов и остяков, а затем сползало к югу. в 1587 г. был основан тобольск.

в 1582 г. ермак взял сибирь – татарскую столицу. отступая, ермак утонул в реке. и только через 18 лет, в 1598 г., андрею воейкову -воеводе основанного в 1594 г. на иртыше города тара - удалось разбить кучума. в первой четверти xvii в.сибирское ханство перестало существовать.

по рекам и их притокам небольшие отряды казаков и вооруженных сборщиков ясака двигались в сибирь из тобольска по двум направлениям. идя на восток, они основали города на оби (сургут, 1594 г.; нарым, 1598 г.; томск, 1604 енисее (енисейск, 1613 лене (керенск, 1630; олекминск, 1635 г.; якутск, 1631), идя на север – построили в устьях тех же рек березов (1593 г., на оби), мангазею (1601 г., на р. таз), туруханск (1607 г., на енисее), верхоянск (1639 г., на яике). в 1648 г. на побережье тихого океана возник охотск. наконец, во второй половине xvii в. в результате многочисленных экспедиций и военных походов пояркова и хабарова забайкалье (иркутск был основан в 1661 г.) оказалось усеяно укрепленными острогами, в том числе построенным в 1654 г. на шилке нерчинске.

Олександр удосконалив бойову тактику свого батька. македонську фалангу він став будувати кутом, така побудова дозволяло концентрувати сили для атаки правого флангу противника, традиційно слабкий в арміях стародавнього світу. крім важкої піхоти у війську було чимале число легкоозброєних допоміжних загонів з різних міст греції. незважаючи на порівняно невелику чисельність, піхота 30 тисяч піхоти і 5 тисяч кінноти, греко-македонське військо було добре навчене і озброєне. в 334 армія македонського царя переправилися через геллеспонт (суч. дарданелли). почалася війна з персами. держава ахеменідів володіло величезними людськими і матеріальними ресурсами. цар дарій iii, зібравши найкращі війська з усіх кінців своєї країни, рушив назустріч олександру, але у вирішальній битві його 100-тисячне військо було розбите, а сам він ледве врятувався втечею. олександр продовжив похід на схід. дарій iii, зібравши всі можливі сили, намагався зупинити олександра, але завоювання олександра македонського безуспішно. перси були остаточно розгромлені в 331 р. до н. е. у битві біля селища гавгамелы. дарій iii втік, але незабаром був убитий. перська держава ахеменідів перестала існувати.олександр проголосили «царем азії», а для збереження стійкої влади в захоплених землях, олександр проголосивши себе сином єгипетського бога амона. в очах єгиптян та інших народів завойованої персії він ставав законним правителем (фараоном). у підкорені землі переселяються греки. це сприяло поширенню в них грецької мови і культури. переселенці засновували нові міста, зазвичай носили його ім'я. олександр. у 334 р. до н. е. він почав похід проти персії. час олександра македонського (336-323 pp. до н. — це перехід від класичної греції епохи еллінізму. за десять років були завойовані величезні території від єгипту до північної індії. до ніг олександра впали володіння переможеної персії, охватывавшие майже весь близький схід. під владою греків була створена величезна держава, що включала безліч народів з різними культурами, релігіями, державними традиціями, способом життя. вона являла собою пухке і нетривка державне утворення. війна, головним гаслом якої було помститися за зганьблену колись персами свободу греків, мала підсумком створення імперії полувосточного зразка. в останній період свого життя олександр македонський вів себе як східний владика, вимагав загального поклоніння, при його дворі утвердився східний імператорський церемоніал, почалося обожнювання олександра. хоча поліси продовжували існувати, але вони втратили свою незалежність і стали частиною народжуваної елліністичної монархії. олександр. у 334 р. до н. е. він почав похід проти персії. час олександра македонського (336-323 pp. до н. — це перехід від класичної греції епохи еллінізму. за десять років були завойовані величезні території від єгипту до північної індії. до ніг олександра впали володіння переможеної персії, охватывавшие майже весь близький схід. під владою греків була створена величезна держава, що включала безліч народів з різними культурами, релігіями, державними традиціями, способом життя. вона являла собою пухке і нетривка державне утворення. війна, головним гаслом якої було помститися за зганьблену колись персами свободу греків, мала підсумком створення імперії полувосточного зразка. в останній період свого життя олександр македонський вів себе як східний владика, вимагав загального поклоніння, при його дворі утвердився східний імператорський церемоніал, почалося обожнювання олександра. хоча поліси продовжували існувати, але вони втратили свою незалежність і стали частиною народжуваної елліністичної монархії. головним результатом походів олександра македонського була зустріч заходу, представленого греками, і сходу, поліетнічного і багатоликого. вперше була зроблена настільки грандіозна спроба синтезу, етнічного, політичного, культурного, релігійного. походи олександра поклали початок епохи еллінізму. головним результатом походів олександра македонського була зустріч заходу, представленого греками, і сходу, поліетнічного і багатоликого. вперше була зроблена настільки грандіозна спроба синтезу, етнічного, політичного, культурного, релігійного. походи олександра поклали початок епохи еллінізму. перейшовши через всю персію, військо олександра вторглося в середню азію, а потім вийшло в долину інду, яка так само була приєднана до держави олександра. але виснаження військ і хвороби змусили олександра повернути назад. у вавилоні олександр готувався до підкорення аравії та північної африки, але цьому завадила його раптова смерть. політичне та економічне єдність, яку прагнув створити олександр македонський на захоплених землях, було неміцним, але грецький вплив на сході виявилося дуже плідним і призвело до формування культури еллінізму. особистість олександра македонського була надзвичайно популярна як серед європейських народів, так і на сході, де його знали під ім'ям іскандер

Александр македонский (александр iii великий) (356, пелла, македония — 13 июня 323 до н. э. , вавилон) , царь македонии с 336 года, полководец, создатель крупнейшего государства древнего мира, сын филиппа ii македонского. сын македонского царя филиппа ii и царицы олимпиады, александр получил прекрасное для своего времени образование, его воспитателем с 13 лет был аристотель. любимым чтением александра были героические поэмы гомера. военную подготовку он прошел под руководством отца. уже в юные годы он продемонстрировал исключительные способности к полководческому искусству. в 338 личное участие александра в битве при херонее во многом решило исход битвы в пользу македонян. юность наследника македонского престола была омрачена разводом родителей. вторичная женитьба филиппа на другой женщине (клеопатре) стала причиной ссоры александра с отцом. после загадочного убийства царя филиппа в июне 336 до н. э. 20-летний александр был возведен на престол. главной молодого царя стала подготовка к военному походу в персию. в наследство от филиппа от получил сильнейшую армию древней греции, но александр понимал, что для победы над огромной державой ахеменидов понадобятся усилия всей эллады. ему удалось создать панэллинский (общегреческий) союз и сформировать объединенное греко-македонское войско. элиту армии составляли телохранители царя (гипасписты) и македонская царская гвардия. основой конницы были всадники из фессалии. пешие воины носили тяжелые бронзовые доспехи, главным оружием их было македонское копье — сарисса. александр усовершенствовал боевую тактику своего отца. македонскую фалангу он стал строить углом, такое построение позволяло концентрировать силы для атаки правого фланга противника, традиционно слабого в армиях древнего мира. помимо тяжелой пехоты в войске имелось немалое число легковооруженных отрядов из разных городов греции. общая численность пехоты составляла 30 тыс. человек, конницы — 5 тыс. несмотря на сравнительно небольшую численность, греко-македонское войско было хорошо обучено и вооружено. александр македонский изменил многое в наших