Написать эссе если бы я был императором россии в конце 19 века !

еслиб я был ипиратором россии в 19 ввеках,то я бы сделал так чтобы во всем мире царил мир! и небыло войны! я бы судил честно и справедливо, судил не по внешности, а по поступка человека.казнил бы тех кто нехотел или неповиновался,шол против меня!

 

Людям Нового часу іноді здавалося, що історія ніби прискорила свій хід, оскільки умови життя людей порівняно із Середніми віками почали рішуче змінюватися. Звичайно, повсякденне життя населення Європи та Азії в XVI—XVII ст. помітно відрізнялося від життя людей нашого часу. У чому полягали ці відмінності?

Варто пригадати! 1. Якою була тривалість життя людей у Середні віки? 2. Яку хворобу називали в Європі «чорною смертю»? 3. Чи можна вважати, що життя людей у Середні віки було комфортним?

Життя людей раннього Нового часу.

У XVI—XVII ст. кількість населення Європи збільшилась удвічі й досягла 180 млн осіб. Найбільш густонаселеними країнами були Нідерланди, Німеччина, Італія. Населення Парижа, Рима, Генуї, Лісабона, Праги й деяких інших міст перевищило 100 тис. осіб.

У Новий час міграція населення іноді набувала загальноєвропейських масштабів. Люди шукали роботу й кращі умови життя, тікали від війн та епідемій, рятувалися від релігійного або національного гніту. Міграції були тяжким випробуванням, адже люди вибивалися зі звичного життя. З іншого боку, відбувалося взаємозбагачення досвідом, навичками, досягненнями культури.

У цей час помітно збільшилася тривалість життя людей. Багато аристократів доживали до 64—68 років, а, наприклад, король Іспанії Філіпп II (1555—1598) помер аж на 72 році. Тривалість життя простих людей зазвичай була значно меншою. Як і раніше, дуже високою залишалася смертність серед немовлят і дітей. У XVII ст. у провінції Бовезі (Франція) від 25 до 33 % дітей вмирало у віці до одного року.

Рис. 1. Танець смерті. Художник Ганс Гольбейн (Молодший). XVI ст.

? Які верстви населення «залучив» до танцю зі смертю художник?

Однією з головних причин високої смертності залишалися численні хвороби, із якими тогочасні лікарі ще не вміли боротися. Наприклад, на туберкульоз хворіли навіть французькі королі Франциск II, Карл IX, Людовік XIII. Європейці страждали також від скарлатини, тифу, дизентерії. У країнах Європи спалахували епідемії чуми й холери. Чума приходила часто, до неї звикли. У 1561 р. житель Тулузи спокійно розмірковував: «Ця заразна недуга завжди накидається на бідних людей. Господь по милості своїй цим задовольняється. Багаті ж вживають заходів обережності». Головним засобом порятунку від епідемій була втеча з густонаселених міст.

Лікарів не вистачало, медична до коштувала дуже дорого. Так, вчений XVIII ст. писав: «У Німеччині селянин і бідняк вмирають, жодного разу не скориставшись якими-небудь ліками. Ніхто й не думає про лікаря — частково тому, що він занадто далеко, частково ж тому, що він занадто дорогий».

Шлюб і родина.

У Новий час законним вважався шлюб, укладений у церкві, відмітку про який заносили до реєстру. Тут же хрестили та реєстрували дітей. Тільки за таких умов діти вважалися законно народженими. У цей час діяла сувора заборона розлучень. Повторний шлюб був можливим лише із благословення священика в разі смерті когось із подружжя.

Порівняно із Середньовіччям у ці часи значно збільшився вік вступу в шлюб — 23—26 років для жінок і 28—29 — для чоловіків. Зазвичай родини були багатодітними. У середньому виживало п’ятеро-шестеро дітей, а в деяких районах Європи й більше. Як правило, у сільських родинах дітей було більше, і вони з 10—12 років залучалися до хатньої праці або роботи в полі. Робочі руки в селянському господарстві завжди цінувалися.

Жінка несла на своїх плечах увесь тягар хатнього господарства й виховання дітей. Вона перебувала в повній владі чоловіка. Безумовна покірність дружини чоловікові вважалася необхідною умовою подружнього щастя. Автор трактату про сімейне життя радить жінці, скривдженій чоловіком: «Не ремствуй на долю; піди до себе, поплач, поскаржся Богу».

Рис. 2. Сільська родина. Художник Луї Ленен. XVII ст.

Рис. 3. Селянське весілля. Художник Пітер Брейгель (Старший). XVI ст.

? Яким чином подають страви до столу?

Джерела не зберегли імен жінок — членів парламенту або міського управління, ми не знайдемо жінок і серед студентів європейських університетів. Значний вплив на державне й громадське життя здійснювали тільки жінки з аристократичних і королівських родів. Наприклад, завдяки зусиллям Ізабелли I Кастильської (1469— 1504) відбулося об’єднання Іспанії та завершення Реконкісти, експедиція Колумба. У роки правління Єлизавети I (1558—1603), яка знала вісім мов, в Англії настав розквіт культури й науки, країна перетворилася на провідну державу Нового часу.

У XV—XVIII ст. їжа простих людей складалася в основному з рослинних продуктів. Скорочення споживання м’яса в Європі було пов’язане з різким зростанням народонаселення. Селянин вживав переважно просяну кашу, раз на тиждень їв м’ясо, а на ринок ніс кращу частину своєї продукції: пшеницю, яйця, птицю, цапенят, телят, ягнят.

Ханс фон Люк в годы Второй мировой войны был подполковником танковых частей (панцерваффе) немецкого вермахта. Ему повезло не погибнуть на полях сражений и попасть в итоге в советский плен. Ну а затем фон Люк написал ставшую вскоре очень популярной книгу воспоминаний. Где бывалый вояка рассказывает не только о тонкостях танковых баталий, но и о том, как немцы «дошли до жизни такой». Почему немецкий народ, в массе своей, поддержал политику Адольфа Гитлера или просто сидел-молчал, наблюдая за «ночью длинных ножей» и за еврейскими погромами?

Ханс фон Люк в мемуарах переживает за собственную нацию, которая поддалась на уловки умелого политика с опасными идеями в голове. Однако, сам же и дает ответ на вопрос. Ведь именно при фюрере развернулось широкомасштабное строительство новых заводов и автомагистралей. Именно Гитлер сумел ликвидировать масштабную, вопиющую шестимиллионную безработицу в Германии. Рядовой немец — в душе своей собственник-бюргер — опасался радикальных лиц левого толка, ему не нравились коммунистические идеи. А фюрер пообещал разобраться с большевиками. Не менее важны в глазах населения и, особенно, военных, были достижения нацистов в сфере внешней политике. Им удалось преодолеть негативные для немцев последствия проигранной Первой мировой войны. Вернуть утраченную Рейнскую область без военных действий, отменить «позорные» для любого уважавшего себя милитариста ограничения Версальского договора на вооруженные силы. Фон Люк вспоминает, как сразу же после прихода к власти Гитлера, в 1933 году, началось наращивание военной мощи. Например, его собственная часть получила в один прекрасный день настоящие боевые разведывательные машины. Правда, применять их разрешали первое время только по ночам...

Ставьте лайки статье, если она пришлась вам по вкусу:-)

Если вам не понравилось то не ставьте флажок