Нужно уведомление "панування монголо-татар на київський русі "желательно короткое

однієї з трагічних сторінок історії київської русі xiii ст. є монголо – татарська навала.

уже перші наслідки завойовницьких походів монголів були катастрофічними для слов´янських земель:   1. руйнація та падіння ролі міст.  2. занепад ремесла і торгівлі.   зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі.  3. демографічні втрати. фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні русі.    4. знищення значної частини феодальної еліти. загибель у боротьбі з завойовниками багатьох професійних воїнів-феодалів — князів та дружинників. 

встановлення золотоординського іга на русі мало свої особливості: 1) руські землі не увійшли безпосередньо до складу золотої орди;   2) на території русі не було створено постійно діючого адміністративного апарату завойовників.  3) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства (відповідно до монгольських стереотипів поведінки хан міг і мусив вимагати від завойованих народів покірності, виконання наказів, але не відмови від віри, традицій та звичаїв). саме ці особливості золотоординського панування значною мірою дали змогу східним слов´янам не тільки зберегти власну етнічну самобутність, а й накопичити державотворчі сили. монгольське завоювання зумовило появу тривалих тенденцій, які помітно вплинули на історичний розвиток східних слов´ян, якісно змінили характер державних структур, наклали значний відбиток на ментальність народу. 

отже, загальмувавши соціально-економічний розвиток русі, суттєво деформувавши суспільні відносини, помітно вплинувши на етнічні процеси, якісно змінивши структуру влади в північно-східних руських землях, монгольське нашестя та золотоординське іго наклали свій відбиток на східну європу, глибинно, на багато віків уперед, підкоригували її історію.

наприкінці xii ст. у степах центральної азії утворилася могутня монголо-татарська держава. боротьба за владу між племінними ватажками принесла перемогу темучину, який під іменем чінгісхана в 1206 р. був проголошений всемонгольським ханом. 

Первые известные чертежи автомобиля (с пружинным приводом) принадлежат Леонардо да Винчи (стр. 812R Codex Atlanticus), однако ни действующего экземпляра, ни сведений о его существовании до наших дней не дошло. В 2004 году эксперты Музея истории науки из Флоренции смогли восстановить по чертежам этот автомобиль, доказав тем самым правильность идеи Леонардо. В эпоху Возрождения и позже в ряде европейских стран «самодвижущиеся» тележки и экипажи с пружинным двигателем строились в единичных количествах для участия в маскарадах и парадах.

В 1769 году французский изобретатель Кюньо испытал первый образец машины с паровым двигателем, известный как «малая телега Кюньо», а в 1770 году — «большую телегу Кюньо». Сам изобретатель назвал её «Огненная телега» — она предназначалась для буксировки артиллерийских орудий.

Объяснение:

Не очень много?

Первый ориентир – личностный.

Право на образование - одно из фундаментальных прав личности

Второй ориентир – социальный.

Образование в интересах общества и государства. Развитие личности развитию общества.

Цели образования.

В основу целей образования положены 4 базовых принципа:

1. Научиться познавать. Приобретать знания, умение учиться.

2. Научиться делать, научиться работать, приобретать компетентность.

3. Научиться жить вместе, сосуществовать. Развивать понимание других людей.

4. Научиться жить с тем, чтобы содействовать развитию собственной личности и быть в состоянии действовать, проявляя самостоятельность.

Объяснение: