Итоги во внешней политике б.н.ельцина. 1990-е гг.

1) снижение военного противостояния с западными странами

2) снижение риска начала ядерной войны

3) включение рф в международные организации

4) усиление отставания от запада и японии

5) "голос" рф стал менее значим для запада

ну и т.д. 

а ведь ответ слишком

Факт 1: Росія запланувала збройну агресію проти України заздалегідь. Перемога Революції Гідності стала лише зручним приводом

Спланована збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військової операції Збройних Сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова. Ця дата не заперечується навіть Міністерством оборони РФ, оскільки вказана на відомчій медалі «За повернення Криму». Між тим, лише наступного дня В. Янукович втік з Києва, а Постанова ВРУ «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України», яка стала приводом для звинувачень з боку РФ у нібито «антиконституційному заколоті в Україні», була прийнята лише 22 лютого 2014 року.

Сьогодні серед вчителів набуває поширення такий інструмент визначення й оцінювання результатів навчання як таксономія (ієрархія, порядок) Бенджаміна Блума. Вчений вважав, що одним з основних завдань школи є навчання учнів на практиці розв’язанню широкого кола проблем, з якими їм доведеться зіткнутися в житті, і пропонував саме цьому побудувати підходи до оцінки результатів навчання.

Оскільки компетентнісний підхід, що сьогодні активно запроваджується у нашій школі, заснований саме на оцінці (а отже проектуванні) вчителем результатів, досягнутих учнями, то наш попередній матеріал ми присвятили тому, як можна перетворити таксономію Б. Блума у практичний інструмент проектування уроку.

Нагадаємо, що якщо слідувати розробленій Блумом таксономії, то знання учнів – це лише перший, найпростіший рівень результатів навчання. Далі йдуть ще п’ять рівнів цілей (або результатів) навчання, причому перші три – знання, розуміння, застосування – цілі нижчого порядку (продукують в учнів мислення низького рівня), а наступні три – аналіз, синтез, оцінювання – вищого порядку (мисленнєві операції високого рівня). Оскільки розвиток критичного мислення учнів з процесуальної точки зору передбачає саме перехід учня від мисленнєвих операцій низького рівня до високого, цей інструмент допомагає нам у кожний момент уроку бути свідомими того, чи розвиваємо ми дійсно критичне мислення наших учнів.

До речі, зауважимо, що після нашої першої публікації щодо використання таксономії Б. Блума у шкільній практиці, ми отримали від читачів запитання щодо використання нової інтерпретації цього інструмента, створеної групою американських вчених (Андерсон та ін.) у 2009 р.