Какие события произошли в указанное время. май 1774 г. - 5 мая 1789 г. - 9 июля 1789 г. - 14 июля 1789 г. - какие события эпохи великой французской революции происходит в указанное время. октябрь 1791 г. - апрель 1792 г. - 10 августа 1792 г. - 20 сентября 1792 г. - январь 1793 г. -

1774-родился людовиг15 май1789-французская революция июль1789-великая французская революция 14июля-взятие бастилии

Ойско фараонов около 1500 г. до н.э. египтом правил фараон тутмос. в те времена египетское царство было так сильно, что никакие чужеземцы не угрожали ему. фараоны использовали сильное войско для завоевания новых земель и удержания под своей властью покорённых стран.    войско фараонов большую часть войска составляла пехота. исход войны во многом зависел от её выучки и выносливости. набор в войско производили писцы по приказу фараона, большинство новобранцев было из земледельцев. опытные командиры обучали воинов маршировать и бегать шеренгами, стрелять их лука, владеть копьём, топориком и кинжалом. ленивых безжалостно избивали палками, раны от побоев на голове теле долго не заживали.    войско фараонов по роду оружия пехота делилась на стрелков из лука – лучников – и копейщиков. лук был основным видом дальнобойного оружия. стрелы часто делались из тростника с бронзовыми наконечниками, их носили в особых футлярах – колчанах. во время сражения лучники для быстроты и удобства вынимали сразу по несколько стрел и держали их в правой руке между большим и указательным пальцами.    войско фараонов египетское копьё состояло из длинного крепкого древка и бронзового наконечника. защищались пехотинцы небольшими лёгкими щитами удобными в рукопашном сражении. щиты состояли из деревянной и сплетённой из крепкого тростника основы, обтянутой кожей. металлические шлемы в египте были большой редкостью. обычно воины надевали шапочки из кожи или льна, часто имевшие полосы.    войско фараонов на древнеегипетской росписи художник прекрасно передал стремительное движение отряда копейщиков, его выучку и сплочённость. все шагают в ногу, воины в полосатых шапочках вооружены щитами, копьями, топориками и искривлёнными мечами.    войско фараонов во главе армии стоял верховный властитель страны – фараон. во всех важных сражениях он лично командовал войском. льстивые и угодливые вельможи приписывали фараону все военные победы. «о, если бы не его величество, да живёт он, да , да будет благополучен! мы никогда бы не разгромили вражеское войско».    войско фараонов в середине второго тысячелетия до н.э. египтяне стали использовать боевые колесницы, запряжённые конями. это позволило создать большое колесничное войско, игравшее огромную роль в египетской армии.    войско фараонов у колесницы было два колеса со спицами. на оси между колёсами укреплена площадка, где стояли двое – один конями, а другой стрелял из лука и бросал в противников короткие копья – дротики. площадка крепилась к длинной палке – дышлу, за которое два коня везли колесницу. вся колесница, включая колёса и спицы, изготавливалась из прочного дерева. на площадке делались обтянутые кожей борта, чтобы защитить ноги возницы и стрелка.    завоевания фараонов какая страна была завоёвана к югу от египта? в какую страну на запад от дельты нила вторгались войска фараона? какой полуостров был захвачен войсками фараона к западу от дельты? какие страны к северу от синайского полуострова покорили египетские войска? на карте в учебнике найдите название реки, до которой доходили владения египтян на севере?     завоевания фараонов самые крупные завоевания совершил около 1500 года до н. э. фараон тутмос. прочитаем описание одного из походов тутмоса на с. 46.    последствия завоевательных походов после каждого похода войска возвращались с добычей в столицу египта, которой становится город фивы.    последствия завоевательных походов из завоёванных стран египетские воины гнали толпы пленников. победитель имел право убить побеждённого. если же он пощадил пленника, то становился господином его жизни и смерти. пленников могли превратить в рабов, заклеймить, как скот, и продать. сверху вниз - нубиец, ливиец, житель азии    последствия завоевательных походов одних египтян войны обогащали: фараоны щедро награждали военачальников и колесничих. вельможи становились ещё богаче. других египтян длительные войны доводили до обнищания. войны разоряли основное население страны – её тружеников.    последствия завоевательных походов фараоны часто не доверяли египетским воинам. для своей охраны они предпочитали наёмное войско из чужеземцев. наёмники, получавшие плату из казны, казались фараону более надёжной опорой на случай заговора вельмож или возмущения простых египтян. иноземный наёмник      закрепление изученного материала 1. по роду оружия пехота делилась на … 2. каким оружием пользовались египетские воины? 3. какой металл использовался при изготовлении оружия? 4. какой фараон совершил самые крупные завоевания? 5. какие страны были завоёваны египтянами? 6. кого набирал в свою охрану фараон? лучников и копейщиков лук, копьё, боевые топорики, кинжалы тутмос нубия, ливия, синайский полуостров, сирия, палестина, финикия, сирия наёмников бронза

До останнього часу історики переважно сперечалися щодо втрат україни, територією якої війна у 1941-1945 роках пройшлася із заходу на схід та зі сходу на захід. дехто почав додавати до цих втрат і події, що відбувалися на заході країни від 1939. інші ще додавали і голод повоєнних років. проте в києві майже не викликало суперечок твердження, що україна у цій війні понесла чи не найбільше жертв як серед військових, так і цивільних.керівник центру історичної політології інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. кураса нану юрій шаповал наводить статистику: "друга світова війна у всьому світі забрала життя 50 мільйонів людей. сталін казав, що жертвами війни (у срср. -  ред.) були 7 мільйонів. хрущов озвучив цифру у 20 мільйонів, і вона на довгий час стала канонічною для срср. нею ж послуговувалися у "брежнєвську епоху". у "горбачовську перебудову" втрати визначили у 27 мільйонів. у добу єльцина цю цифру зрізали на 400 тисяч. і зараз у росії вживається цифра у 26 мільйонів 600 тисяч осіб".для порівняння, загальні втрати німеччини - 6 мільйонів життів.кількість громадян срср, яких призвали на військову службу, - 34,5 мільйони осіб. до 1 липня 1945 у радянських збройних силах залишалося всього 11 мільйонів 400 тисяч вояків. перша офіційна цифра втрат особового складу була оприлюднена у 1990 році - це 8,6 мільйони осіб. нині називають цифру у понад 10 мільйонів осіб.у німеччині втрати особового складу - 3 мільйони."загальні людські втрати україни від війни, включно із убитими, померлими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими, тими, хто відійшов разом із німцями, становлять до 14 мільйонів осіб. від 1 січня 1941 року до 1 січня 1945 населення україни зменшилося із 40,9 мільйони до 27 мільйонів осіб", - каже олександр шаповал і додає, що матеріальні втрати срср становили близько 40% від загальних втрат усіх країн, що брали участь у другій світовій. при цьому частка україни у втратах срср - близько 40%.як твердить голова українського інституту національної пам'яті володимир в'ятрович, треба враховувати, що на території нинішньої україні фактично точилися кілька воєн - німецько-польська (1939-45), німецько-радянська (1941-45), німецько-українська (1941-44), польсько-українська (1942-1947) та радянсько-українська (1939-54)."в українських реаліях не можна навіть визначити чіткі часові рамки цієї війни. адже перші бойові дії, які були пов'язані із другою світовою, почалися не у вересні, а у березні 1939 року на карпатській україні. останні постріли українських повстанців пролунали на початку 1960 року. можна заперечити, що ці події не були безпосередньо пов'язані із другою світовою, але справа у тому, що в рамках другої світової війни в україні відбулися не одна, а кілька воєн, ареною яких були наші землі", - вважає володимир вятрович.у всіх цих війнах україну та українців розглядали як ресурси, каже пан в'ятрович, а звідси і величезна кількість втрат, і те, що українці брали участь у всіх цих війнах на боці різних сторін. саме тому, каже історик, що україні не можна нав'язувати чорно-білу схему, де "з одного боку наші, а з іншого - німці". на думку володимира в'ятровича, враховуючи, що за підсумками тієї війни україна не стала незалежною, а українці - не стали вільними людьми, для сучасної україни логічніше говорити не про визволення, а про вигнання нацистів з території країни, згадувати не про перемоги, а вшановувати пам'ять усіх жертв тієї війни.