1проанализируйте. как производили хлеб в разные эпохи

прародитель современного хлеба появился еще в эпоху неолита. в те времена он представлял собой лепешку из подобия каши, которая состояла из крупы и воды. каким именно образом наши далекие предки пришли к такому рецепту приготовления хлеба доподлинно неизвестно, однако есть предположение, что первая хлебная лепешка появилась тогда, когда вышеназванная каша перелилась через край горячего горшка и запеклась на его стенке.  позже люди стали использовать для приготовления хлеба пшеницу. семена перетирали, смешивали с водой и запекали массу на горячих плоских камнях. хлеб начал приобретать столь большое значение в жизни людей, что даже свои жилища наши далекие предки отныне предпочитали строить рядом с пшеничными полями.

около 3000-5000 лет до нашей эры египтяне стали изготовлять хлеб из кислого теста. для того чтобы тесто забродило, злаки замачивали в воде и оставляли на какое-то время на открытом воздухе. существовали и другие способы приготовить закваску, так галлы и иберийцы делали ее при снятой с пива пены, а греки посредством забродившего виноградного сока. также часто при приготовлении хлеба оставляли кусок теста подвергшегося брожению, который потом добавляли в новое тесто.

египтянам хлеб научились выпекать греки, и в свою очередь передали эти знания римлянам. римляне же к 100 веку нашей эры распространили эти навыки по всей европе. а в средние века уже почти в каждом городе европы можно было найти булочные.  до начала 1900 годов производство хлеба опиралось на ручной и мануфактурный труд. впервые данный процесс был механизирован с техники в 1908 году в мельбурне.

1. причини  греко-перських  війн

у v  ст. до  н.е. настав період найвищого розквіту грецького світу. але на початку століття грекам довелося зі зброєю в руках відстоювати свою свободу і незалежність у  боротьбі з могутньою перською державою, яка намагалася підкорити елладу. походи персів проти греків ми називаємогреко-перськими  війнами  (500-449  рр. до  н. хоча самі греки у ті часи їх називали  мідійськими. вони вважали, що мідійці, які раніше жили у малій азії і були підкорені персами, є один і той же народ, що і перси.

головними причинами війни були:

-                                          намагання володарів персії підкорити грецькі поліси півострова;

-                                          опір грецьких полісів на іонійському узбережжі малої азії загарбницькій політиці персії. 

2. похід дарія  і проти скіфів

перед тим, як здійснити похід проти греків, перський цар дарій і вирішив здійснити похід проти скіфів, що жили у причорноморських степах. цим походом дарій  і намагався вирішити два завдання: по-перше, покарати скіфів, за їх набіги, що вони здійснювали в  азійські володіння персів, а, по-друге, забезпечити тил у майбутній війні з греками.

у 513  р. до  н.е. велике перське військо, через збудовані грецькими майстрами мости через протоку босфор і річку дунай (істр) вступило у межі великої  скіфії. охорону мостів перський цар доручив своїм союзникам грецьким правителям-тиранам іонійських міст. два місяці тривав похід персів у глиб степів. весь час перси без успіху переслідували невловимих кочовиків, які на шляху персів спалювали пасовища і  засипали колодязі. крім того скіфи вчиняли стрімкі набіги на перське військо, осипаючи йог стрілами, значних втрат. скіфські царі прислали дарію багатозначні дари: мишу, жабу і п’ять стріл. це послання означало: „якщо ви, перси, як птиці не полетите в  небо, або як миші не зариєтеся в землю, або як жаби не  поскачете  у болото, то не  вернетеся назад, бо будете вражені  стрілами”.

тим часом один з правителів міста херсонес  мільтіад  підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости,    зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. проте ті не послухалися  мільтіада, боячись за своє майбутнє. коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з дарієм повернулося з безрезультатного походу, дарію донесли про заклики  мільтіада.  мільдіад  зрозумів, що йому не  поздоровиться, тікає на свою батьківщину в афіни, а дарій з тих часів став вважати афінян своїми головними ворогами.

 

Рабский труд был дёшев, но низкопроизводителен, потому что работали они из-под палки, ничего за свой труд не получали, кроме скудной еды, а о сохранности хозяйского инвентаря вообще не думали, поэтому часто его ломали. к закату рабовладельческого строя уже были созданы достаточно сложные сельхозорудия - плуги с широким отвалом, конные сеялки и т.д. только большинству хозяев, пользовавшихся рабским трудом, было невыгодно их приобретать - всё равно рабы, которым было по барабану устройство этих орудий, их сломают. было гораздо выгоднее давать рабам простой и дешёвый инвентарь по принципу: сломают - не жалко