Почему -турецкие отношения стали основным направлением внешней политики?

потому что казахские ханы приняли российское подданство в обмен на военную и защиту от набегов джунгар.

1)У всех трех государств были свои надежды на выгоды от такого сближения. Россия надеялась с Австрии и Германии оказать общеевропейское давление на Турцию, чтобы облегчить участь балканских народов. Она хотела обеспечить нейтралитет ведущих держав в случае войны с Османской империей.

Временным сближение этих трех государств стало потому, что разногласия между ними оказались непримиримыми. У Австро-Венгрии имелись свои интересы на Балканах, и она не могла допустить усиления России в этом регионе. Германии же Россия нужна была как союзник в борьбе с Францией.

Объяснение:

Станово-представницька монархія — форма правління, централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади. Станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю. У період Станово-представницької монархії до станово-представницьких органів входили представники духовенства, світських феодалів, містян (купців, ремісників). Цими органами були: в Англії — парламент (з 1265); у Франції — Генеральні штати (з 1302 року); в Іспанії — кортеси (з кін. 12 — поч. 14 ст.); у Швеції — риксдаг (з 1434 року); у Данії — ригсдаг (1468—1660); у Польщі, Угорщині, Чехії — сейми (з 14—15 ст.) та ін. Станово-представницькі органи скликалися монархами для схвалення їхньої політики у найважливіших галузях державного управління.