Намерения александра 2 отменить крепостное право поддержала незначительная часть помещиков, хозяйства которых были втянуты в рыночное отношения. в 1855-1857 гг. они выступили с проектами отмены крепостного права, в которых предусматривались различные условия освобождения крестьян.прочитайте краткое изложение трёхтаких проэктов и определите, какие из них отражали интересы: а)помещиков черноземной полосы, где преобладало барщинное хозяйство, рассчитанное на рынок, и где земля особенно высоко ; б)помещиков нечерноземных губерний, где преобладал оброк и были развиты неземледельческие крестьянские ; в)помещиков степной полосы, слабо заселенной, с преобладанием крупного помещичьего ;

насколько я понимаю, так:

а-3

б-2

в-1

ответ:Гайдамаки – це названі народом повстанці, що існували на правобережній Україні в 18 столітті під владою поляків. Гайдамацький рух – це народно-визвольний та суспільно-політичний рух проти польської влади в 18 на початку 19 століття. Селяни в головах яких ще жили традиції козацької волі, не бажали підставляти свої голови під ярмо нової панщини, а до панів відносили не тільки польських магнатів, а й уніатське духовенство. Гайдамацький рух об’єднав селян, найманців, робітників з млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство. Відчуженість широких мас від освічених верхів з особливою гостротою виявлялася під час гайдамаччини — соціального руху на Правобережжі у XVIII ст. Народні маси, в свідомості яких ще жили традиції козацької волі, не бажали підставляти шию під ярмо нової панщини, а до панів залічували не тільки магнатів та орендарів і факторів-євреїв, а й уніатське духовенство. Гайдамацький рух об’єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників з ґуралень, млинів, фільварків, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство, але підтримували його найширші верстви населення. Гайдамацькі рухи розпочалися у перші десятиріччя і тривали аж до 1760-х років, зрешту влились в народне повстання під назвою Коліївщина. Причини гайдамацького руху 1. Суспільно-політичні. У Правобережній Україні відновлено владу польської шляхти. 2. Соціально-економічні: • зростання панщини; • поміщики посилили жорстокі розправи і покарання селян; • зростання натуральної та грошової ренти; • скорочення селянського землеволодіння та безправне становище селян. 3. Національні: • ополячення українського народу; • приниження української мови, звичаїв і культури українського народу. 4. Релігійні: • утиски православного українства на Правобережжі; • переслідування православної церкви; • насаджувалися католицтво й уніатство. Характер гайдамацького руху — антифеодальний, національно-визвольний. Рушійні сили: • незаможні селяни, що втікали від панщини; • робітничі люди з млинів, панських фільварків; • козацтво, міщанство, православне духовенство. Найвизначнішими лідерами були Іван Гонта та Максим Залізняк. Загони складались з селян, козаків, міщан, наймитів та інших. Зброя їхня коливалась від вил і сокир до шабель та гармат. Отже, гайдамаки – це самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої. Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Словник СХОЖІ СТАТТІ Розповідь про вчителя Хто такий кроманьйонець? Хто такий джура? Хто такі якобінці? ДОДАТИ КОМЕНТАР НОВІ СТАТТІ “Проблеми чистого повітря” реферат та цікаві факти Порівняльна характеристика кисню та озону “Колообіг Оксигену в природі” реферат “Самотність” Ервін Умеров скорочено Ервін Умеров хронологічна таблиця Ервін Умеров біографія скорочено Ервін Умеров “Самотність” аналіз Роман Іваничук “Мальви” характеристика героїв Роман Іваничук “Мальви” аналіз (паспорт) твору Юрій Андрухович “Астролог” аналіз Комахоїдні особливості та характерні ознаки “Ворошиловград” Жадан скорочено та аналіз Dovidka.biz.ua Усі права захищено © 2013 - 2020Вгору ↑

Джерело: https://dovidka.biz.ua/hto-taki-gaydamaki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Объяснение:

Тауекель хан поддерживал дипломатические отношения с империей Великих Моголов в Индии, Ногайской Ордой, Сибирским ханством, Государством Сефевидов, Московским государством. Из русских архивных документов известно, что в 1594 году Кул-Мухаммед, посол Тауекель-хана в Московском государстве, получил известие о прибытии в Москву послов Сефевида шаха Аббаса I. Казахский посол предпринял активные попытки установить контакт с сефевидскими послами. Свою цель Кул-Мухаммед объяснял довольно ясно: «нам с кизылбаским сослатца и стоять бы с кизылбаским на бухарсково». Ему удалось встретиться с послами шаха Аббаса I. Встреча была выгодна и для Сефевидских послов. Заключив в 1590 году очень тяжелый для государства мирный договор с Османской империей, Аббас-шах I искал себе союзников в предстоящей войне. В результате этого в Казахское ханство вместе с Кул-Мухаммедом и русскими послами отправился «шахов человек Дервиш-Магмет». Также и Кул-Мухаммед послал своего доверенного человека к сефевидскому шаху. Результаты этих переговоров не попали на страницы исторических документов, и мы не знаем, чем они завершились. Известно, что Дервиш-Мухаммед встретился с Тауекель-ханом. Сефевидский посол планировал вернуться на родину через территорию Казахского ханства, однако не получил на это разрешения казахского хана. В конце концов, он вынужден был возвращаться в Москву.В связи с этим, нужно отметить немаловажный, на наш взгляд, факт.  Военные походы правителей Казахского ханства и правителей Сефевидского государства против Шейбанидов совпадали по времени. В тот самый момент, когда Тауекель-хан предпринял поход и попытался установить свою власть в Мавераннахре, аналогичную кампанию против Шибанидов развернул в Хорасане Аббас-шах І. В 1598-1599 годы, когда казахские правители включили в состав Казахского ханства города Туркестана, а также Ташкент и Фергану, Сефевиды установили свою власть почти над всеми городами Хорасана – Нишапуром, Мешхедом, Гератом и Мервом. Возможно, их действия были между собой согласованы. Тауекель-хана поддерживал отношения с русским царем Фёдором I в конце XVI века. В 1594 году Тауекель отправил посольство с Кул-Мухаммедом к царю Фёдору с целью вызволить из русского плена племянника Тауекеля — Ураз-Мухаммеда, который был захвачен в 1580 году во время войны с Кучумом. Казахские послы передали русскому царю ряд интересных сведений о состоянии Казахского ханства под управлением Тауекель-хана:

Объяснение: