Октавиан Август-наследник Цезаря. Мать Октавия, Атия, была племянницей (дочерью сестры) Юлия Цезаря. У Октавия были сестры, обе старше его: сводная сестра Октавия Старшая и родная Октавия Младшая. С Октавией Младшей Октавий был очень дружен до самой ее смерти в 11 до н. э. В последние годы жизни Юлий Цезарь выказывал явное расположение внучатому племяннику Октавию, предпочитая его своему племяннику Квинту Педию и другому внучатому племяннику - Луцию Пинарию. В своем завещании Цезарь назначил Октавия главным наследником. В 44 до н. э. Октавиану, как его стали называть после усыновления Цезарем, было 18 лет. Консул Марк Антоний, который собрал после смерти Цезаря огромную армию и начал борьбу за власть, не признал Октавиана в качестве наследника Цезаря, т. е. еще одного претендента на первенство в государстве.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Постійна друкарня з латинським шрифтом у Польщі була заснована Яном Галлером на початку XVI ст. Поряд з книжками, що виходили з друку латинською, з'являються друковані видання слов'янською мовою. Перша книжка слов'янською мовою глаголицею була надрукована в 1483 р. у Венеції. У 1491 р. в Кракові вийшли книжки кирилицею, яка лягла в основу пізніших азбук російської, української, білоруської, болгарської, сербської та народів сучасної Югославії. Є припущення, що й до 1491 р. в Кракові вже друкував книжки кирилицею відомий друкар Швайпольд Фіоль - виходець з Німеччини.
Наприкінці XV ст. друкування книг починається у південних слов'ян. У Чорногоріїв 1494 р. вийшла з друку перша книжка південнослов'янського друку "Октоіх", або "Осмигласник". Це видання й до цього часу приємно вражає читача своєю технікою і красою оформлення давнього слов'янського друку. На початку XVI ст. матеріальними заходами воєводи І. Бесараба друковані книжки слов'янською мовою почали видавати у Валахії. Тоді ж книгодрукування шириться і в Сербії.
У східнослов'янських народів найперше з'являються білоруські друковані книги, видання яких пов'язане з іменем Георгія-Францішека Скорини. У 1517 р. Скорина надрукував першу книжку - "Псалтир" церковнослов'янською мовою в чеській Празі. Великою подією в історії білоруської й української культур була поява в 1517-1519 pp. 22 окремих випусків Біблії в перекладі на тодішню білоруську мову, яка була поширена і в Україні. У 1525 р. Скорина заснував словено-руську друкарню у Вільно. Видання Скорини поширювались в Україні і в Білорусії. Таким чином, із західнослов'янських земель друковані книжки поширились на білоруські й українські землі.
Велику культурно-освітню роль у розвитку українського друкарства відіграла поява друкарської справи в Москві і перенесення її з Росії на Україну.