1соотнесите имя деятеля и его характеристику1) в. беринг а) отливка царь-колокола 2) с. п. крашенинников б) организатор и участник экспедиции на камчатку 3) а. к. нартов в) создатель первой паровой машины 4) и. ф. и м. и. моторины г) создатель первой токарного станка с суппортом 5) и. и. ползунов д) автор "описания земли камчатки"2 соотнесите событие и его дату дата событие1) 1745 а) отливка царь-колокола 2) 1725-1729 б) открытие российской академии 3) 1735 в) создание первой паровой машины 4) 1783 г) м.в. ломоносов становится академиком по отделению 5) 1765 д) первая камчатская экспедиция

1) беринг - б)2) крашенников - д)3) нартов - г)4) моторины -   а)5) ползунов - в)1) 1745 - г)2) 1725 -29 -   д)

3) 1735 - а)4) 1783 - б)  5) 1765 -   в)

Київська митрополія або Українська Православна Церква (1458—1596) — православна церковна митрополія з центром у місті Київ, яка містила в собі ряд православних єпархій під управлінням митрополита Київського і Галицького в юрисдикції Константинопольського патріарха, що утворилась у 1486 році, коли Москва самовільно обрала митрополитом на Київську кафедру Іону і тим самим відокремилася Московська єпархія від Київської Митрополії.

Таким чином, Київська митрополія яка включала в себе Галицькі єпархії і Московські єпархії опинилася розділена на дві частини: московську частину під управлінням самовільно висвяченого московським духовенством митрополита Іони і польсько-литовську частину Київської митрополії під управлінням Григорія ІІ Болгариновича. До складу Київської митрополії увійшли єпархії на території Великого Князівства Литовського (Чернігівська, Полоцька, Смоленська, Турівська, Луцька, Володимир-Волинська) та Польського королівства (Галицька, Перемишльська, Холмська). Спочатку резиденцією західноруського митрополита був Новогрудок, потім Київ і Вільно, але кафедральним містом залишився Київ.

Розділення Київської митрополії стало наслідком того, що Римська курія намагалася домогтися визнання Ферраро-Флорентійської унії православним населенням Східної Європи. З цією метою в жовтні 1458 р Константинопольський уніатський патріарх Григорій III Мамма поставив на Київську кафедру митр. Григорія (1458-1473), якого незабаром папа Пій II направив до польського короля Казимира IV Ягеллончика з проханням сприяти передачі Григорію Київської кафедри з рук митрополита Іони, Котрий перебував на Московщині. У Москві Григорія не визнали і відреклися від нього, але ряд православних єпископів в Польщі і Литві йому підкорилися. Тому митрополія відтак стала поділена на дві (унійну і православну) частково після Флорентійської і більше після Берестейської унії яка спричинила протистояння православних з уніатами у Києві.

У 1470 році митрополит Григорій ІІ під впливом православної пастви, яка не бажала перебувати під владою папи Римського, відійшов від ідей унії та повернувся в православ'я, а його митрополія увійшла в юрисдикцію православного Константинопольського патріарха.

Привет, расскажу про восток надеюсь ты не против

Цивилизации Востока

Под термином "Восток" в исторической науке принято понимать общества не только Азии, но и Африки и Океании. В этом разделе вы ознакомитесь с типичными цивилизациями Востока, которые фактически определяли, и продолжал определяют, его имидж. В розгляданого периоде ученые выделяют три основных цивилизации Востока: ближневосточно-мусульманскую, индийско-южноазиатский и китайско-дальневосточную (Принимаются и другие названия). Они во многом отличаются, но имеют и общие черты, что дает позволяет утверждать, что они причастны к восточной модели развития общества. Всем им присущ феномен власти государственной бюрократии как над непосредственно подчиненными ей крестьянскими общинами, так и над частными владельцами (Торговцы, ростовщики, ремесленники). Государственную структуру возглавляет правитель, власть которого данная ему от Бога и освященная религией. Этот феномен определял почти все особенности цивилизаций Востока. Такое государство не имела внутреннего противоречия, приводило ее стабильность. Единственным противовесом государства-собственника могла стать только частная собственность, но она полностью повиновалась государстве.

Проникновение европейцев на Восток после великих географических открытий и начало формирования колониальных империй стали внешним вторжением частной собственности, разрушала отношения, традиционно сложились. Но в то время, что мы рассматриваем, европейцы еще только искали подходов к проникновению на Восток, к его богатств. По высокоценные и желанные для европейцев пряности и другие товары (посуда, шелк и др.) Европа вынуждена была платить золотом и серебром, что викачувалось с Латинской Америки, а не собственными товарами,  которых Восток не нуждался. Перелом в этой торговле наступил лишь в XIX в. Тем время Восток жил самодостаточным жизнью, а по доходам на душу населения опережал Запад. Так, 1800 г. доход на душу населения в Китае в ценах 1960 равнялся $ 228, тогда как в Западной Европе - $ 213.