Саламинское сражени описал его участник, поэт а)эсхил б) еврипид в)софокл г)геродот кто был главным портом афинского государства в v в. до н.э. ? кто написал комедию птицы? как называется государство. в котором прывит один человек? главный бог египтян? в каком году была построена перамида хеопса? как называется древнеегипетское писмо? как называется писменность в вавилонском царстве? как называли знатных людей в древности? обезательно всех и будет лутшее решение тоже !

эсхил

 

пирей

 

к жанру утопии относится комедия аристофана «птицы» в «птицах», написанных в форме сказки, наряду с людьми действуют и птицы (хор), которые между небом и землей свое царство, город тучекукуевск; господство богов низвергнуто, миром правят пернатые

 

это монархия. монархия существует не только на руинах советского союза, но и в "демократической" америке. какая разница сразу или через один президент джордж буш передал власть своему сыну? значит эта традиция существует не только у нас - монархия закон жизни?

 

ра был самый главный.

 

предполагается, что строительство, продолжавшееся двадцать лет, закончилосьоколо 2540 года до н.э

 

египетское письмо - иероглифика, иератика, демотика.   клинопись     вождь т. к. это главный в стране или говударстве,это правитель.старейшина это главный в роде т.е.самый мудрый и опытнай,раб это раб,жрец-это не бедные но и не высшислои!  

 

«відродження каролінгськоє»,  «ренесанс каролінгський», культурний підйом в імперії  карла великого  і королівствах династії  каролінгов  в 8—9 вв.(століття) в основному на території франції і німеччини; виразився в організації нових шкіл, залученні до королівського двору ряду освічених діячів, увазі до античної літератури і світським знанням взагалі, в розвитку образотворчого мистецтва і архітектури. «до. в.» було тісно пов'язане з військово-політичними і адміністративними завданнями, які стояли перед каролінгамі, що прагнули до зміцнення своєї влади на всій території імперії, для чого було необхідно підготувати службово-адміністративні кадри, освічене духівництво. ці цілі переслідувало насадження нових шкіл (у турі, корбі, фульде, реймсе, рейхенау і і центром «до. в.» був своєрідний кружок при дворі карла великого, так звана «академія», якою керував  алкуїн  .  в кухлі брали участь карл великий, його біограф  ейнгард,  поет ангильберт і ін.«каролінзьке відродження» (роки правління карла великого) – це не тільки війни, а й період розквіту середньовічної культури західної європи. історики називають його «каролінзьким відродженням». розвиток науки, освіти, мистецтва, архітектури був викликаний життєвими потребами держави. карл добре розумів, що керувати імперією здатні освічені люди - як світські, так і духовні. латинську мову - мову стародавніх римлян - у той час вже не розуміли ні рядові франки, ні духовенство. діалекти, якими розмовляло населення західних областей франкської імперії та італії, хіба віддалено нагадували мову давніх римлян. без знання латини неможливе було не тільки читання творів античних авторів, але й святого письма. тому при великих монастирях і центрах єпископств почали створюватися школи, де передусім вивчали латинську мову. вчителями, як правило, були ченці з ії та ірландії, їх запрошував до своєї країни карл великий.діяла школа і при дворі карла. там вели заняття члени академії - невеликого придворного гуртка, в якому читали твори античних авторів і отців церкви, дискутували, писали вірші .головну роль в академії відігравав вчений чернець алкуїн (735-804 pp.) родом з нортумбрії. якось карл зустрів його в італії і, вражений його освіченістю, умовив переїхати до аахена і зробив своїм найближчим радником. алкуїн написав відомі філософські та богословські твори; його підручники з філософії, , граматики та інших предметів використовувалися в тогочасних школах. в останні роки свого життя алкуїн був абатом монастиря в турі, де заснував школу і велику бібліотеку.розвитку освіти і поширенню знань сприяло переписування книг давніх авторів як християн, так і язичників. цим займались ченці в багатьох франкських монастирях.за часів правління каролінгів при дворі та деяких монастирях почали вести записи подій за роками. вони називаються аннали (від латинського слова annus - рік).це відіграло важливу роль у створенні писемної історії цієї держави.«каролінзьке відродження» виразно проявилось також у розвитку мистецтва й архітектури. при спорудженні церков, монастирів, палаців бралися за зразок пізньоримські та візантійські будівлі. поступово відродились настінний живопис і мозаїка.отже, після кількох століть забуття за карла великого і його наступників почала відроджуватися антична, насамперед римська, культура.

ответ:

важнейшей особенностью средневековой культуры является особая роль христианского вероучения и христианской церкви. в условиях всеобщего упадка культуры сразу после распада римской империи, только церковь в течение многих веков оставалась единственным социальным институтом, общим для всех стран, племен и государств западной европы. церковь была не только главенствующим политическим институтом, но и имела доминирующее влияние непосредственно на сознание населения. в условиях тяжелой и скудной жизни, на фоне крайне ограниченных и малодостоверных знаний об окружающем мире, церковь предлагала людям стройную систему знаний о мире, его устройстве, действующих в нем силах. эта картина мира целиком определяла менталитет верующих селян и горожан и основывалась на образах и толкованиях библии. вся культурная жизнь европейского общества этого периода в значительной степени определялась христианством. огромную роль в жизни общества того времени играло монашество: монахи брали на себя обязательства «ухода из мира» , безбрачия, отказа от имущества. однако уже в vi веке монастыри превратились в сильные, нередко - богатые центры, владеющие движимым и недвижимым имуществом. многие монастыри были центрами образования и культуры. однако не следует думать, что становление христианской религии в странах западной европы проходило гладко, без трудностей и противоборства в сознании людей со старыми языческими верованиями население было традиционно к языческим культам и проповедей и описания жития святых было недостаточно для обращения его в истинную веру. в новую религию обращали с государственной власти. однако и долгое время спустя после официального признания единой религии, духовенству приходилось бороться с устойчивыми пережитками язычества в среде крестьянства. церковь уничтожала капища и идолов, запрещала поклонятся божкам и совершать жертвоприношения, устраивать языческие праздники и ритуалы. суровые наказания угрожали тем, кто занимался гаданиями, прорицаниями, заклинаниями или просто верил в них. многие языческие обычаи, против которых боролась церковь, были явно аграрного происхождения. так, в «перечне суеверий и языческих обычаев» , составленного во франции в viii веке, упоминаются «борозды вокруг деревень» и об «идоле, по полям носимом» . преодолеть , к такого рода ритуалам, было нелегко, поэтому церковь пошла на сохранение некоторых языческих обрядов, придав этим действиям окраску официальных церковных ритуалов. так, ежегодно на троицу устраивались процессии «крестного хода» по полям с молением об урожае взамен языческого «ношения идола».