Правление сёгунов в японии. можно план

В понимании римлян раб ассоциировался с иностранцем. Также как древние греки считали всех варваров низшей расой, у которых естественным состоянием было рабство, такие же взгляды разделяли и римляне. Например, Марк Туллий Цицерон писал о рас мнении, согласно которому некоторые расы предназначены для рабства»
Вместе с тем, в IV веке до н. э. в Риме был принят закон Петелия, который запрещал обращать в рабство римских граждан — отныне рабами могли быть лишь иностранцы, и лишь в исключительных случаях (например, совершение серьёзного преступления) ими могли стать граждане Рима.
Древние писатели оставили нам много описаний ужасного положения, в котором находились римские рабы. Пища их по количеству была крайне скудная, по качеству никуда не годилась: выдавалось именно столько, чтобы не умереть с голоду. А между тем труд был изнурительный и продолжался с утра до вечера. Особенно тяжело было положение рабов на мельницах и в булочных, где нередко к шее рабов привязывали жёрнов или доску с отверстием посредине, чтобы помешать им есть муку или тесто, — и в рудниках, где больные, изувеченные работали под кнутом, пока не падали от истощения. В случае болезни раба его отвозили на заброшенный «остров Эскулапа», где ему и предоставляли полную «свободу умирать».

Національна революція 1648—1676 — породжений українськими реаліями раннього Нового часу складний політичний процес, що під гаслами захисту православ'я, прав і свобод Війська Запорозького й народу України поєднував у собі боротьбу за національне визволення, масовий соціальний протест і збройні форми громадянського протистояння та супроводжувався кардинальними змінами всіх сфер і рівнів життєдіяльності суспільства. Типологічно споріднений із масштабними суспільно-політичними рухами в низці країн Центральної і Західної Європи, які вступали в період створення національних держав і вироблення якісно відмінної від середньовічної системи соціальних відносин.

На різних етапах еволюції історичної думки в Україні та за її межами в наукових концепціях щодо ідентифікації подій середини — 2-ї половини 17 ст. застосовувалися такі терміни, як «Хмельниччина», «козацьке повстання», «руська ребелія», «загальнонародне повстання», «національне повстання»; «козацька війна», «громадянська (домова) війна», «велика війна 1648—1654 рр.», «польсько-козацька війна», «селянська» війна, «визвольна війна», «національно-визвольна війна»; «козацька революція», «національна революція», «національно-визвольна революція», «українська революція», «велика українська революція» тощо. Однак більшість із запропонованих понять відображає лише певний сегмент цього багатоаспектного явища, не проникаючи в його глибинну сутність.

Объяснение: