Крещение руси причины, суть, значение

основными причинами принятия христианства была цель   выхода из изоляции от других   христианских государств.россия получала помимо признания другими государствами, христианскую   мораль.это так же способствовало объединению народа государства. вместе с этим руссь получала   письменность(славянскую) и возможность осваивать византийскую культуру, укреплялись и расширялись международные связи,

появилась возможность заключения   династических браков с представительницами других   держав.сильно возрос   авторитет руси, которая присоеденилась к христианскому миру.

князь владимир видел, что руси язычество не дает единения. повсюду- одни междоусобицы. крущение руси способствовало началу единения среди народов. 

2та 3. церковний собор в бересті 1596 року офіційно проголосив про розірвання стосунків з константинопольським патріархатом та об'єднанням з апостольською столицею, за умов підлеглості папі римському, визнанням основних католицьких догм та збереженням православної обрядовості. це мало б бути об'єднанням християн після розколу (1054 р.) та можливість мати рівні права з католиками в речі посполитій. тісніше зв'язати українців з білорусами та поляками та від'єднатись від москви.

внаслідок укладення унії те православне духовенство, яке визнало її рішення, було зрівняне в правах з католицьким, звільнялося від сплати податків та виконання інших повинностей. єпископам були обіцяні місця у сенаті речі посполитої, але ця обіцянка не була виконана урядом. шляхта  та міщани, що прийняли унію, також урівнювались у правах з католиками латинського обряду і одержали право займати посади у державних та міських урядах речі посполитої.

одразу ж після берестейського собору з восьми єпархій київської митрополії унію прийняли шість: київська, володимир-волинська, турово-пінська, луцька, холмська та полоцька. перемишльська та львівська єпархії прийняли її згодом – відповідно у 1692  та 1700  рр. у результаті берестейської унії митрополит м.  рогоза, який перейшов був на її боці, оголосив київську митрополію унійною. з 1596  до 1620-х рр. (офіційно до 1633  р.) у києві існувала лише уніатська митрополія.

у силу протиріч, від початку закладених при підготовці і укладенні унії 1596  р., вона не знайшла широкої підтримки в українському суспільстві. одразу ж після берестейської унії почалося протистояння між її прихильниками і противниками. крім духовенства і братств, до боротьби долучилося козацтво. церква поділилася на два табори: ієрархія, частина духівництва, частина шляхти й міщанства прийняли унію. польський уряд не виконав своїх обіцянок уніатам і не зрівняв у правах їх духівництва з римо-католицьким, бо поляки-католики, крім короля, майже не співчували унії, яка перешкоджала подальшій латинізації і полонізації українців. у 1629  р. в києві скликано церковний собор з метою примирити прихильників православної і уніатської (греко-католицької) церков в україні. представником короля сиґізмунда iii вази на ньому був православний маґнат кисіль, відомий як захисник православної віри, що підтримував контакти і з кліром греко-католицької церкви. у січні 1633  р. польським сеймом затверджено державно-політичний акт, виданий королем владиславом iv вазою, що узаконював існування православної церкви в україні. на провінційних сеймиках в україні обговорювалося питання про необхідність повернення православним віруючим їхніх прав та власності, яких вони були позбавлені після укладення берестейської унії. так, на сеймику в прилуках запорозькі козаки склали для своїх делегатів інструкцію, в якій вимагали позитивного вирішення на сеймі питання про відновлення прав православної церкви. утиски щодо православної церкви стали однією з причин козацьких повстань аж до їх переростання у війну під проводом б.  хмельницького. натомість православ’я стало їх ідеологічним забарвленням. тим не менше, релігійне протистояння після берестейської унії не лише розколювало українське суспільство, а й пожвавило культурно-національний рух, інтелектуальне життя, книгодрукування тощо. незважаючи на певний опір православних кіл, зокрема деяких православних маґнатів, шляхти, братств і козацтва, до 1623  р. понад 1,8  млн. українців і білорусів прийняло церковну унію.

  первый созыв  генеральных штатов  во  франции.борьба фландрии за независимость. ночь на  18 мая  — восстание во фландрии против французской оккупационной армии, «брюггская заутреня» во главе с ткачом  петером конинком.11 июля  —  «битва шпор»  при  куртре[1]. разгром французской армии фландрскими ткачами. изгнание французских войск из  фландрии.27 июля  - победа  османа гази  над византийскими войсками  в бафейской битве.31 августа  -  кальтабеллотский договор. отказ короля неаполя от прав на  сицилию.созыв во франции генеральных штатов.1302—1329  — графиня  артуа  маго.заключён мир  новгорода  с  данией.присоединение  переславля  к  московскому княжеству  по завещанию князя  иоанна дмитриевича.создание во франции первой в прокуратуры. столе́тняя война́ завершение строительства и освящение  успенского собора  московского кремля.основан иосифо-волоцкий монастырь.1479—1516  — король арагона  фердинанд ii католик.объединение испании. в состав державы вошли  острова,  сицилия,  сардиния  и  южная италия.испанцы присоединяют  канарские острова.1479—1499  — герцог милана  лодовико сфорца.1479—1480  — неудачный поход рыцарей ливонского ордена под началом магистра бернгарда фон дер борха на  псков.взятие  шкодера. османские войска занимают всю территорию албании.константинопольский мир турции и венеции. венеция уступает свои острова на  эгейском море, но сохраняет острова  крит  и  корфу.1479—1543  — хан монголии  бату-мункэ  (даян-хан).битва на хлебовом поле  — сражение, состоявшиеся между венгерскими и турецкими войсками  13 октября  1479  года в  трансильвании  захват константинополя турками 2 января  — окончание  гранадской войны  со  взятием испанцами  последней арабской крепости  гранада. закончилась  реконкиста.31 марта — 2 августа  —  изгнание евреев из испании  по  альгамбрскому эдикту.8 апреля  умер под флоренцией  лоренцо ди медичи  (1449—1492), многолетний могущественный глава  флорентийской республики25 июля  умер в  риме  папа  иннокентий viii  (1432—1492)3 августа  —  христофор колумб  отплыл из города  палос-де-ла-фронтера  на трёх судах, «нинья», «пинта» и  «санта мария», в поисках  индии. началось первое путешествие колумба к американскому континенту.11 августа  кардинал родриго борджиа (1431—1503) стал  римским папой  александром vi.6 сентября  — после устранения течи на «пинте» поход кораблей колумба продолжен прямо на запад от острова гомера (канарские острова).16 сентября  — на пути экспедиции колумба стали появляться пучки зелёных водорослей. через это водное пространство корабли шли три недели. так было открыто  саргассово море.7 октября  — по требованию команды, полагающей, что японию «проскочили», корабли колумба меняют курс на запад-юго-запад.12 октября  (условная дата)  —  открытие америки  колумбом. в два часа пополуночи матросом родриго де триана с борта «пинты» обнаружена земля. колумб достиг острова  сан-сальвадор, одного из островов  багамской группы.13 октября  — колумб высадился на берег, водрузил на нём кастильское знамя, формально вступил во владение островом и составил об этом нотариальный акт. остров назван сан-сальвадором.28 октября  — колумб высадился в бухте бариэй на северо-востоке  кубы.5 ноября -   европа впервые узнала о кукурузе ,  христофор колумб  в письме писал: "я видел зерно,называемое маисом"13 ноября  — узнав от туземцев об острове, изобилующем золотом, колумб двинулся на восток на его поиски.16 ноября  — возле деревни энсишейм в  священной римской империи  упал  метеорит энсишейм.20 ноября  — пропала «пинта». два оставшихся судна продолжили путь на восток, пока не достигли восточной оконечности кубы  — мыса майси.6 декабря  — открыт остров  гаити, который колумб назвал эспаньолой, потому что его долины показались ему похожими на земли кастилии. продвигаясь вдоль северного берега, испанцы открыли остров  тортуга.25 декабря  — «санта-мария» села на рифы. с местных жителей с корабля удалось снять пушки, припасы и ценный груз. из обломков корабля был построен форт, названный навидад (рождество). 22 января  —  христофор колумб  открывает остров  сент-винсент[1].в малинди португальцы взяли лоцманом  ахмеда ибн маджида.20 мая  —  васко да гама  достиг каликута на юго-западном берегу  индии, став первым европейцем, совершившим морское путешествие в индию.23 мая  — после заключения и длительных пыток сожжён на костре как еретик  джироламо савонарола.экспедиция джона и себастьяна каботов к берегам северной америки.1498—1515  — король франции  людовик xii.1498—1499  — третья экспедиция  колумба.1498—1501  — учреждение двух «»  — административных органов в  австрии.волнения крестьян в литомержицкой области (чехия).1498—1499  — выступление «черни» оша (фергана).дворцовые перевороты и кровопролитные стычки в сеуле.