6. Төмендегі мәтінді көшіріп жазып, тиісті тыныс белгісін қой.Оны не себепті қойғаныңды түсіндір. Жазған мәтініңді дауысырғағын сақтап оқып, ондағы тыныс белгілерінің қандай қызметатқарып тұрғанын айт.Ежелгі Мысырдағы пирамиданың құрылысын бастау үшін10 жыл бойы блоктарды жеткізуге арналған жол төселген Геро-доттың жазбасында 100 мың адам пирамиданы 20 жыл бойы сал-ғандығы айтылады пирамидаға 2, 3 млн тас блок жұмсалған пира-миданың төменгі бөлігі жылтыратып өңделген әктас тақталарменал жоғарғы бөлігі алебастр тақталармен қапталған төменгі бөлігіқызыл гранит тақталармен жабылса керекТас Нілдің оң жақ жағалауындағы тас қашау орнынан жет-кізілген блоктарды судан ісінген ағаш қазықтардың көмегіменбөліп алып май немесе балшықпен майланған салмалармен сондай-ақ жұмыр бөренелермен жеткізген тасты Ніл арқылы салменағызған. комек керек

ответ:Ежелгі Мысырдағы пирамиданың құрылысын бастау үшін

10 жыл бойы блоктарды жеткізуге арналған жол төселген. Геро-

доттың жазбасында 100 мың адам пирамиданы 20 жыл бойы сал-

ғандығы айтылады. Пирамидаға 2,3 млн тас блок жұмсалған. Пира-

миданың төменгі бөлігі жылтыратып өңделген әктас тақталармен,

ал жоғарғы бөлігі алебастр тақталармен қапталған. Төменгі бөлігі

қызыл гранит тақталармен жабылса керек.

Тас- Нілдің оң жақ жағалауындағы тас қашау орнынан жет-

кізілген. Блоктарды судан ісінген ағаш қазықтардың көмегімен

бөліп алып, май немесе балшықпен майланған салмалармен сондай-

ақ , жұмыр бөренелермен жеткізген. Тасты Ніл арқылы салмен

ағызған.

Объяснение: бұл жердегі үтір, нүктелер мәтіндегі айтайын деген ойды нақты да, дәл, түсінікті етіп жеткізу үшін қолданылды.

На відміну від інших регіонів Русі, де внаслідок монгольської навали культура переживала занепад, у Галицько-Волинській державі XIII - першої половини XIV ст ігалося її піднесення. Значною мірою цьому сприяли розвиток економіки й розбудова міст, в яких переважно й зосереджувалося культурне життя. У міському житті виразно простежувалася тяглість культурних традицій Руської держави. Водночас виразно виявлялися риси самобутності й оригінальності. При цьому Галицько-Волинська держава залишалася відкритою для культурних запозичень з країн Центрально-Східної Європи.

Самобутність культури Галицько-Волинської держави зумовлювалась особливостями її розвитку.

Початкова освіта в Галичині и на Волині зберігала риси, що сформувалися в попередні часи. Про поширення письменності серед населення свідчать численні знахідки археологами бронзових і кістяних «писал» для письма на воскових табличках у Галичі, Звенигороді, Перемишлі та інших містах. З розбудовою міст, церков і монастирів зростала кількість початкових шкіл. У них навчали читання, письма, церковного співу, інколи іконопису. Учнів виховували в християнській моралі, навчали молитов, основ православної віри. При дворах князів у Галичі, ВолодимиріВолинському, Холмі існували освітні заклади вищого ступеня, в яких, вочевидь, викладалися елементи риторики, філософських і правових знань і основи книгописної майстерності. Зокрема, джерела зберегли для нас відомості про те, що «навчатися святим книгам» віддав свого сина Лаврентія тивун князя Володимира Васильковича Петро.

Високоосвіченою людиною був і сам князь Володимир Василькович. Завдяки йому в Галицько-Волинській державі надзвичайну пошану мала рукописна книга. Книжники-переписувачі здобували освіту в монастирях. Деякі нащадки заможних родин виїжджали на навчання до Візантії та західноєвропейських університетів.

Освіта розвивалася за традиціями, започаткованими в Київській Русі. Новим явищем стало заснування освітніх центрів при дворах князів і здобуття окремими особами вищої освіти за кордоном.

На відміну від інших регіонів Русі, де внаслідок монгольської навали культура переживала занепад, у Галицько-Волинській державі XIII - першої половини XIV ст ігалося її піднесення. Значною мірою цьому сприяли розвиток економіки й розбудова міст, в яких переважно й зосереджувалося культурне життя. У міському житті виразно простежувалася тяглість культурних традицій Руської держави. Водночас виразно виявлялися риси самобутності й оригінальності. При цьому Галицько-Волинська держава залишалася відкритою для культурних запозичень з країн Центрально-Східної Європи.

Самобутність культури Галицько-Волинської держави зумовлювалась особливостями її розвитку.

Початкова освіта в Галичині и на Волині зберігала риси, що сформувалися в попередні часи. Про поширення письменності серед населення свідчать численні знахідки археологами бронзових і кістяних «писал» для письма на воскових табличках у Галичі, Звенигороді, Перемишлі та інших містах. З розбудовою міст, церков і монастирів зростала кількість початкових шкіл. У них навчали читання, письма, церковного співу, інколи іконопису. Учнів виховували в християнській моралі, навчали молитов, основ православної віри. При дворах князів у Галичі, ВолодимиріВолинському, Холмі існували освітні заклади вищого ступеня, в яких, вочевидь, викладалися елементи риторики, філософських і правових знань і основи книгописної майстерності. Зокрема, джерела зберегли для нас відомості про те, що «навчатися святим книгам» віддав свого сина Лаврентія тивун князя Володимира Васильковича Петро.

Високоосвіченою людиною був і сам князь Володимир Василькович. Завдяки йому в Галицько-Волинській державі надзвичайну пошану мала рукописна книга. Книжники-переписувачі здобували освіту в монастирях. Деякі нащадки заможних родин виїжджали на навчання до Візантії та західноєвропейських університетів.

Освіта розвивалася за традиціями, започаткованими в Київській Русі. Новим явищем стало заснування освітніх центрів при дворах князів і здобуття окремими особами вищої освіти за кордоном.