вот
Объяснение:
Мен Қазақстанда туып-өстім. Қазақстан - менің Отаным, менің Отаным. Адам туып, өскен жер оның жүрегінде мәңгі қалады. Таулар мен жазықтар, өзендер мен көлдер, шексіз дала және құмды шөлдер - мұның бәрі біздің Қазақстан. Жануарлар әлемі қаншалықты әртүрлі! Каспий бекірелері, тау барысы, арқар, ақбөкендер, бүркіттер мен сұңқарлар, көптеген басқа жануарлар мен құстар әрқашан да Қазақстанның мақтанышы болып келген және болып келеді. Мен картаға қараймын және таңқаламын, өйткені бүкіл кезеңдік кесте Қазақстанның ішегінде орналасқан және оны жай ғана табу мүмкін емес, бірақ олар өте көп мөлшерде бар: газ, мұнай, металдар, тұздар, тұщы және минералды судың үлкен қоры. Әр адамның тегі, аты, әкесінің аты бар
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Диагараммадағы сұраққа жауап бер. жауабыңды дәлелде.
Раптом на обрії — оазис. Може, це марево?
Наближаємось, але марево не зникає. Навпаки, ще краще видно могутні дуби, кучеряві липи, яблуні і навіть березу, що вибігла, ніби дівчина з рушниками.
Це — хутір Надія, закладений відомим драматургом Іваном Карповичем Тобілевичем (Карпенком-Карим).
У тіні дерев мріє батьківська хата, де народилися сини, корифеї українського театру: Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський.
Алеї парку, широкий став переконують, що письменник знав не тільки перо, але й працю грабаря.
Серед широкого подвір'я звелися дуби, посаджені славнозвісними акторами, які перебували на хуторі. Дуби сягають півсотні метрів у небеса.
Трохи далі можна побачити ще кілька дубів, які звуться "Чумаки", їх саджали почесні гості, віддаючи шану українським чумакам. Рости цим дубам вічно.
Неподалік хати — великий світлий будинок. Це — меморіальний музей, в якому зібрано особисті речі братів Тобілевичів і цікаві документи.
Дрімає у затінку старовинна українська хата, в якій писались великі твори. Дзюркотить джерельна вода. Припадімо і ми до неї, напиймося з цієї цілющої криниці