Хімі́чний елеме́нт — тип (вид, сорт) атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей.маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому. сукупність атомів елементу з однаковою масою називаєтьсянуклідом, а ізотопами називаються атоми одного елементу з різними масами. атоми даного хімічного елементу відрізняються від атомів інших елементів величиноюзаряду ядра, кількістю та характером розміщення електронів навколо ядра, розмірами і хімічними властивостями. у нейтрального атома число електронів на електронних оболонках дорівнює заряду ядра. у разі, коли кількість електронів не збігається з кількістю протонів у ядрі, уворюється іон, однак це іон відповідного хімічного елемента. кількість атомів хімічного елемента не змінюється при хімічних реакціях. для перетворення атома одного хімічного елемента в інший необхідні ядерні реакції. зокрема, за ядерних реакцій отримують нові хімічні елементи, які не існують у природі. на 2010 рік було відомо 118 хімічних елементів: з них 89 виявлені в природі, інші отримані штучно в результаті ядерних реакцій.історія вперше поняття хімічного елемента сформулював роберт бойль у 1661 році. термін елемент має у своїй основі уявлення древніх про первинні стихії, з яких на їхню думку складалася матерія: вода, повітря, земля, вогонь. бойль назвав хімічними елементами речовини, які жодним чином не можна було розкласти на простіші. він також показав, що таких хімічних елементів більше, ніж чотири. у 1789 році лавуазьє опублікував список 33 відомих на той час елементів, до яких він також включив світло йтеплець. до 1818 року барцеліус визначив атомні маси 45 з 49 визнаних на той час хімічних елементів. у періодичній таблиці, яку склав менделєєв, було 66 хімічних елементів. у 1913 році генрі мозлі відкрив те, що атомний номер хімічного елемента збігається з зарядом його ядра. окрім 89 хімічних елементів, виявлених в природі, інші отримані штучно внаслідок ядерних реакцій (атоми технецію, прометію, протактинію, плутонію в надмалих кількостях були виявлені в уранових і торієвих мінералах).
Yelfimova-andrei
05.01.2023
Пронумеруй пробирки и попарно отбирай несколько капель каждого реактива и сливай, там, где будет шипеть, выделяться со2, там значит калий карбонат и хлоридная кислота, в эти пробирки добавь несколько капель барий хлорида, где будет осадок - там калий карбонат, который будет растворятся в соляной кислоте. 1,2,3 - исходные пробирки. 1+2= ничего, 1+3 = шипит(значит 1 и 3 это калий карбонат и соляная кислота), 2+3 = ничего. потом 1+ барий хлорид = ничего, значит в 1 пробирке была соляная кислота (хлоридная), 3 + барий хлорид = осадок белый, значит в 3 пробирке калий карбонат. hcl+ k2co3 = kcl + h2o + co2(газ). k2co3 + bacl2 = baco3(белый осадок) + kcl.