Налейте в пробирку 1 мл раствора сульфата меди (ii) и по каплям прибавляйте к нему водный раствор аммиака. что вы наблюдаете? напишите уравнение реакций. проанализируйте аналогичный опыт с раствором соли цинка.

По мере прикапывания аммиака к сульфату меди сначала выпадет голубой осадок гидроксида меди: cuso4 + 2nh3 + 2h2o = cu(oh)2 + (nh4)2so4 а затем он растворится и получится темно-синий раствор аммичного компелкса меди: сu(oh)2 + nh3 = [cu(nh3)4](oh)2 в случае солями цинка выпадет белый осадок гидроксида цинка, который не претерпевает дальнейших превращений при аммиака: znso4 + 2nh3 + 2h2o = zn(oh)2 + (nh4)2so4

Визначною подією у розвитку органічної хімії було створення у 60-х роках XIX ст. великим російським ученим О. М. Бутлеровим теорії хімічної будови органічних сполук. Ця теорія заклала наукові основи органічної хімії та пояснила її найважливіші закономірності. Основні принципи своєї теорії О. М. Бутлеров виклав у доповіді Про теорію хімічної будови на Міжнародному з’їзді природодослідників та лікарів у Шпейєрі 19 вересня 1861 р. Надалі вона успішно розвивалася як самим ученим, так і його учнями.

Объяснение:

Сразбавленной серной кислотой реагирует только железо fe + h₂so₄ = feso₄ + h₂ n(fe) =n (h₂) = 8,96/22,4 = 0,4 моль m(fe) =  0,4 * 56 = 22,4 г будем считать что реакция с азотной кислотой проводилась на холоду, тогда железо с ней не реагировало - пассивировалось реагировала только медь cu + 4 hno₃ = cu(no₃)₂ + no₂ + 2h₂o 2cu(no₃)₂ = 2cuo + 4no₂ + o₂ n(смеси газов) = 11,2/22,4 = 0,5  моль n(cu) = n(cu(no₃)₂) = 2/5 n(смеси газов) = 2*0,5/5 = 0,1 моль m(cu) = 0,1*64= 6,4 г m (смеси опилок) = 6,4 + 22,4 = 28,8 г w(cu) = 6,4 / 28,8 = 0,222, или 22,2%