Напишите уровнения реакций взаимодействия водорода со следующими веществами а)кислородб)серав)оксид меди(2); уровнения реакций взаимодействия хлора со следующими веществами а) водродб)цинкв)медь; 2) напишите уровнения реакций взаимодействия следующих веществ: оксид углерода(4) и раствор гидроксида натрия, б)соляная кислота и цинк в) оксид кремния (4) и оксид натрия пр инагревании г)оксид фосфора(5) и вода д)разбавленная мерная кислота и раствор нитрата бария е)оксид серы(6) и оксид натрия

1.а) 2h2+> 2h2o     б) h2+> h2s     b) h2+> cu+h2o 2.a) cl2+> 2hcl     б) cl2+> zncl2     b) cl2+> cucl2 3.     co2+> na2co3+h2o         2hcl+> zncl2+h2         sio2+> na2sio3         p2o5+> 2h3po4         ba(no3)2+> baso4(осадок)+2hno3         so3+> na2so4

Вещество сложное                             w(e)=n*ar(e)/mr(в-ва)*100% 2 элемента (o,s)             mr(sxoy)=76 mr(в-ва)=76                                         w(o)=y*ar(o)/mr(в-ва)*100%  w(o) =60%                                       y *ar(o)=w(o)*mr(в-ва)/100%                                     ar(o)=16  валентность серы-?                           y=60*76: 100%: 16 =3                                                           mr(в-ва)=ar(s)*x+ar(o)*y                                                              ar(s)*x=mr(в-ва)-ar(o)*y                                                           ar(s)*x  =76-16*3= 76-48=28                                                           x=28/ar(s)=28/32 ≈1                                                         so3 валентность серы -vi (потому что в кислорода всегда  іі,а это  значит что у серы  vi   (s2o6)

Амфотерні свойства амінокислот проявляються в реакціях, де вони можуть виступати як кислоти або луги, тобто вони можуть приймати або віддавати протони (H+). Проявлення амфотерних властивостей амінокислот зумовлене наявністю в їх структурі карбоксильної групи (-COOH) і аміногрупи (-NH2), які можуть піддаватися протонному зміщенню. Ось декілька прикладів реакцій, в яких проявляються амфотерні властивості амінокислот:

1. Протонування карбоксильної групи: Амінокислота може взаємодіяти з кислотою, приймаючи протон на карбоксильній групі. Наприклад, гліцин (Gly) може протонуватися з утворенням іону гліцинію (+NH3-CH2-COOH).

2. Протонування аміногрупи: Амінокислота може взаємодіяти з лугом, віддаючи протон з аміногрупи. Наприклад, лізин (Lys) може втрачати протон з аміногрупи при реакції з лугом, утворюючи іон лізину (-NH2-CH2-CH2-CH2-CH2-CH2-COOH).

3. Зворотна деамінувальна реакція: Деякі амінокислоти можуть втрачати аміногрупу і утворювати кетогрупу. Наприклад, серин (Ser) може піддаватися деамінуванню з утворенням пірувату.

4. Амфотерний гідроліз: Амінокислоти можуть піддаватися гідролізу під дією кислот або лугів. При цьому карбоксильна група може реагувати з лугами, а аміногрупа - з кислотами.

Це лише кілька прикладів реакцій

, де амфотерні свойства амінокислот проявляються. Кожна амінокислота може мати свої специфічні реакції та проявляти амфотерні властивості в різних умовах.