Осуществить превращения сульфат натрия, оксид серы4, серная кислота

ответ:

369,6л.

объяснение:

дано:

m(h₂o)=528г.

ω%(nh₃)=34%

vm=22,4л./моль

v(nh₃)-?

рішення:

1. визначимо масу амоніаку :

в 100г. розчину міститься:   34г. амоніаку і 64г. вода

2.визначимо скiльки амоніаку   528г. для цього складемо пропорцiю:

34г. амоніаку   -     64г. вода

хг. амоніаку     -     528г.води

хг.=34г.х528г.: 64г.=280,5г.

m(nh₃)=280,5г.

3. визначимо молярну масу амоніаку i його кiлькiсть речовини   масою 280,5 г.

m(nh)₃=14+3=17г./моль

n(nh)₃=m(nh₃)÷m(nh)₃=280,5 г.÷17г./моль=16,5моль

4. визначимо обсяг амоніаку кiлькiстью речовини 16,5моль:

v(nh₃)=n(nh₃)×vm=16,5моль×22,4л./моль=369,6л.

4. відповідь: 369,6л. амоніаку слід розчинити у 528 г води для одержання розчину з масовою часткою амоніаку 34%.

Дивовижним у «Дон Кіхоті» видаєть­ся саме те, що у ньому відсутня літера­турність, постійно поєднуються ілюзія та реальність, і це робить книгу такою комічною і водночас такою поетичною! Якими пігмеями видаються всі інші кни­ги поруч із цією!

Г. Флобер

Світове визнання Мітелю де Сервантесу здобув роман «Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський», який письменник почав писати, перебуваючи у в’яз­ниці. На мій погляд, ця обставина має глибокий символічний зміст: один із найсвітліших героїв світової літератури. Лицар Сумного Образу, з’явився в уяві свого творця, коли той перебував за ґратами. Тож і не дивно, що центральною проблемою роману Сервантеса став конфлікт між ідеалом та дійсністю.

Збіднілий гідальго Алонсо Кіхано на старості літ під впливом читання ли­царських романів, зі сторінок яких перед ним постав ідеальний герой, потрапив у полон дивної мрії — стати мандрівним лицарем. Щиро вірячи у правдивість описаного в романах, він вирішив теж «поборювати всілякого роду кривди, на­ражатися на різні небезпеки й біди, щоб, переборовши їх і подолавши, покрити ймення своє несмертною славою». Обравши собі звучне ім’я Дон Кіхот з Ла- манчі, перетворивши свою шкапу на Росинанта (тобто Перешкапу), вирушив гі­дальго мандрувати у пошуках справедливості.

Усі подальші дії роману відбуваються у двох вимірах: реальному, тобто дій­сному житті, яке насправді оточує героя, та в уявному, ілюзорному, який існує лише в уяві, свідомості Дон Кіхота. Ось він прибув до корчми, де попрохав її ха­зяїна посвятити його в лицарі, бо без цього не можна здійснювати подвиги. Для Дон Кіхота це дійство — дуже важлива й серйозна подія, для хазяїна корчми й постояльців — лише незвична розвага, можливість поглузувати з дивака. Ось на шляху трапилися звичайні вітряки, які уява гідальго перетворила на лихих ве­летнів, і він сміливо кинувся в бій з ними, «бо змітати з лиця землі лихе насін­ня — то річ Богові мила».

Боротьба зі злом, яку Дон Кіхот обрав метою свого життя, — благородна справа. Проте наслідки його вчинків нерідко бувають негативними. Часто від подвигів страждає сам герой, як це було в бою з вітряками, або інші люди, на­приклад, пастушок, якому лицар прагнув до Люди, що оточують Дон Кіхота, не сприймають його вчинків, глузують з нього, вважають божевільним. Мабуть, не випадково Сервантес своїм героєм зробив людину похилого віку. Його ідея лицарства — героїчна й прекрасна, але вона належить минулому. Бла­городні наміри, що виникають в уяві Дон Кіхота, у реальному житті нездійснен­ні, бо засоби їх утілення досить безглузді.

Постійне поєднання ілюзії та реальності призводить до загострення кон­флікту між ідеалом та дійсністю. Проте водночас гострота цього конфлікту спов­нює роман високою поезією подвигу в ім’я добра. І саме ця поезія робить роман Мігеля де Сервантеса безсмертним.

 

источник: Конфлікт між ідеалом та дійсністю - центральна проблема роману «Дон Кіхот» - Твори | ЗНО

Объяснения читай