Історія виникнення хімічних елементів

Хімі́чний елеме́нт  — тип (вид, сорт)  атомів  з однаковим  зарядом атомних ядер  (тобто однаковою кількістю  протонів  в  ядрі атому) і певною сукупністю властивостей.маса  ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості  нейтронів  у ньому. сукупність атомів елементу з однаковою масою називаєтьсянуклідом, а ізотопами називаються атоми одного елементу з різними масами. атоми даного хімічного елементу відрізняються від атомів інших елементів величиноюзаряду  ядра, кількістю та характером розміщення  електронів  навколо ядра, розмірами і  хімічними властивостями. у нейтрального атома число електронів на  електронних оболонках  дорівнює заряду ядра. у разі, коли кількість електронів не збігається з кількістю протонів у ядрі, уворюється  іон, однак це іон відповідного хімічного елемента. кількість атомів хімічного елемента не змінюється при  хімічних реакціях. для перетворення атома одного хімічного елемента в інший необхідні  ядерні реакції. зокрема, за ядерних реакцій отримують нові хімічні елементи, які не існують у природі. на  2010  рік було відомо 118 хімічних елементів: з них 89 виявлені в  природі, інші отримані штучно в результаті  ядерних реакцій.історія  вперше поняття хімічного елемента сформулював  роберт бойль  у  1661  році. термін елемент має у своїй основі уявлення древніх про первинні стихії, з яких на їхню думку складалася  матерія:   вода,  повітря,  земля,  вогонь. бойль назвав хімічними елементами речовини, які жодним чином не можна було розкласти на простіші. він також показав, що таких хімічних елементів більше, ніж чотири. у 1789 році  лавуазьє  опублікував список 33 відомих на той час елементів, до яких він також включив  світло  йтеплець. до  1818  року барцеліус визначив  атомні маси  45 з 49 визнаних на той час хімічних елементів. у періодичній таблиці, яку склав  менделєєв, було 66 хімічних елементів. у 1913 році  генрі мозлі  відкрив те, що атомний номер хімічного елемента збігається з  зарядом  його  ядра. окрім 89 хімічних елементів, виявлених в природі, інші отримані штучно внаслідок ядерних реакцій (атоми  технецію,  прометію,  протактинію,  плутонію  в надмалих кількостях були виявлені в  уранових  і  торієвих  мінералах).

Классификация: 1) по числу атомов водорода (н2) в ксилоте -одно,-двух,-трех основные 2) по наличию кислорода  кислородосодрежащие беспкислородные 3) по растворимости в воде h2sio3 - не растворяется 4) при нагревании некоторые кислоты разлагаются на оксид и воду. св-ва 1) кислота+ме(до н2) ⇒ соль+н2 2hcl+zn⇒zncl2+h2 2) кислота + основание  ⇒ соль + н2о 2hcl+naoh⇒nacl+h2o 3) кислота + основный оксид  ⇒ солько + н2о 2hcl+cuo⇒cucl2+h2o 4) кислота + соль  ⇒ кислота + новая соль h2so4+bacl2⇒baso4↓+hcl

3naoh  +  h₃po₄  =  na₃po₄  +  3h₂o 3na⁺  +  3oh⁻  +  3h⁺  +  po₄³⁻  =  3na⁺  +  po₄³⁻  +  3h₂o 3oh⁻  + 3h⁺  =  3h₂o oh⁻  +  h⁺  =  h₂o na₂co₃  +  h₂so₄ = na₂so₄   + h₂co₃ (не устойчивая, поэтому расписывается) na₂сo₃   +  h₂so₄ = na₂so₄   + сo₂ + h₂o 2na⁺  +  co₃²⁻  +  2h⁺  + so₄²⁻ = 2na⁺ +  so₄²⁻   + сo₂ + h₂o сo₃²⁻  + 2h⁺  = co₂  + h₂ onaoh + ba(no ₃)₂ - реакция не идёт до конца, т.к. все вещества растворимы agno₃  +  hcl =  agcl↓ +  hno₃ ag⁺ +  no₃⁻ + h⁺ + cl⁻  =  agcl↓  +  h⁺ +no₃⁻  ag⁺ +cl⁻ =agcl↓