Смешали 250 г 10% и 750 г 15% растворов глюкозы. вычислите массовую долю глюкозы в полученном растворе.

в первом растворе было (250*10)/100=25 грамм глюкозы

во втором растворе было (750*15)/100=112.5 грамм глюкозыв получившемся растворе должно быть (250+750)*x/100=10*x грамм клюкозы

  составим уравнение:

25+112.5=10*x

10*x=137.5

x=13.75%

При автономному плаванні у відкритому морі, гостро стоїть питання забезпечення прісною, питною водою. Навколо буквально ціле море води, але вся вона солона – не придатна для пиття. Як же бути людині, що опинилася в океані без запасів води? Як отримати прісну воду в морі? На ці питання ми відповімо в даній статті. Най ший і ефективний б опріснення морської води – дистилятор. Виглядає це приблизно так. Беремо миску або іншу широку посудину. На дно ставимо порожній кухоль. У миску наливаємо солону воду. Покриваємо миску поліетиленом, тканиною тощо. Кріпимо плівку до миски мотузкою або чимось ще. По центру, над кухлем кладемо камінчик або інший невеликий предмет. Ставимо конструкцію на сонці. Принцип дії досить морська вода в мисці випаровується; на плівці зверху з'являється конденсат, який стікає до центру, завдяки вазі предмета, що лежить зверху; краплі конденсату капають в кухоль – це вже прісна, придатна для пиття вода.

Під  класифікацією  розуміють об’єднання різноманітних і чисельних сполук у певні групи або класи, що мають подібні властивості. неорганічні сполуки  —  це сполуки, які утворюються всіма хімічними елементами (крім більшості органічних сполук карбону). за хімічним складом неорганічні речовини поділяються на  прості  та  складні.  прості речовини  (утворені атомами одного хімічного елемента) за хімічними властивостями поділяються на  метали  та  неметали.  складні речовини  (утворені атомами різних хімічних елементів) за складом та хімічними властивостями поділяються наоксиди, основи, кислоти  та  солі. тепер розглянемо більш детально такий клас складних неорганічних сполук як оксиди. оксиди  —  це складні речовини, які з двох елементів, одним із яких є оксиген. за сучасною науковою українською номенклатурою при побудові назви оксиду спочатку називають  катіон, а потім назву  аніона  —  оксид. якщо елемент, що утворює оксид, виявляє змінну валентність, то її обов’язково зазначають у назві оксиду. атоми таких хімічних елементів як гідрогену, літію, натрію, калію, рубідію, цезію, флуору виявляють сталу валентність один. атоми берилію, магнію, кальцію, стронцію, барію, цинку виявляють сталу валентність два. атоми алюмінію та бору виявляють сталу валентність три. атоми інших хімічних елементів виявляють змінну валентність. оксиди поділяють на дві групи:   солетворні  та  несолетворні.  несолетворними  називають оксиди неметалів, яким не відпові кислоти, та які не вступають у хімічні реакції, що утворенням солей. наприклад, карбон  (ii) оксид, co, нітроген  (ii) оксид no, нітроген  (i) оксид n2o.  солетворні  оксиди поділяють на три групи:   основні, кислотні  таамфотерні. до  основних  належать оксиди типових металів, їм відпові гідроксиди, що виявляють властивості основ. наприклад, магній оксид, mgo, натрій оксид na2o, барій оксид bao. до  кислотних  належать оксиди неметалів, їм відпові гідроксиди, що виявляють властивості кислот. наприклад, карбон  (ivоксид co2, фосфор  (v) оксид p2o5, сульфур  (vi) оксид so3.  амфотерними  називають оксиди, які мають двоїсту природу:   вони одночасно здатні до хімічних реакцій, у які вступають як кислотні, так і основні оксиди. до амфотерних оксидів належать алюміній оксид al2o3, цинк оксид zno, берилій оксид beo, хром  (iii) оксид cr2o3, ферум  (iii) оксид fe2o3  та ряд інших. оксиди широко розповсюджені у природі. у величезних кількостях зустрічаються гідроген оксид (вода) h2o та силіцій  (iv) оксид (кремнезем) sio2. у природі кремнезем зустрічається у вигляді мінералу кварцу і багатьох його різновидів (кварцевий пісок, гірський кришталь, кремінь, яшма, агат, опал тощо). багато з мінералів є . наприклад, гематит fe2o3, магнетит fe3o4, каситерит sno2  та багато інших.