1. c2h5oh-> c2h5ona-> c2h5oh-> c2h5-o-c2h5 2. спирты реагируют с кислотами с образованием сложных эфиров. определите массу метанола необходимого для реакции с 18 г ch3cooh

Решение в фото

Дано: v(h₂) =4,48л vm=22,4л./моль m( m(h₂so₄ 1. запишем уравнение реакции взаимодействия железа с серной кислотой: fe +h₂so₄=feso₄ + h₂ 2. определяем какое количество вещества водорода объемом 4,48л.: n=v÷vm      n=v(h₂)÷vm=4,48л.÷22,4л./моль=0,2моль 3. анализируем уравнение реакции: при взаимодействии 1 моль железа и 1 моль серной кислоты образуется  1моль водорода, значит если образовалось 0,2моль. водорода то соответственно в реакцию вступили 0,2моль железа и 0,2моль серной кислоты. 4. определяем массу железа и серной кислоты количеством вещества по 0,2 моль:   m(fe)=56г./моль  m(h₂so₄)=1x2+32+16x4=98г./моль m=n x m          m(fe)= 0,2моль х 56г./моль= 11,2г.fe   m(h₂so₄)=0,2моль х 98г./моль=19,6г.h₂so₄ 5/ ответ: для образуется  4,48л. водорода потребуется 110,2г. железа и 19,6г. серной кислоты.

1. будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. номенклатура і класифікація карбонових кислот. одержання карбонових кислот. 3. фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. реакції нуклеофільного заміщення. утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. електронний механізм реакції етерифікації. 4. дикарбонові кислоти. реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. біологічне значення цієї реакції. 5. сечовина. гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. значення цих реакцій. 1. ліпіди. класифіивостікація та біологічна роль. класифікація ліпідів.. 2. вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. стероїди, їх біологічна роль. холестерол. жовчні кислоти. вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл кребса, утворення і розщеплення ліпідів і ті ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом кребса. важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -соон, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл > с=о и гідроксил -oh, безпосередньо зв'язані один з одним: