Решить по . дано m=(cuso4)=200г cuso4+fe→cu+feso4 w=(cuso4)=20% m=( 2.дано m=(koh)=100г koh+cucl2→cu(oh)2+kcl m=(cucl)=100г m=cu(oh)2-?

Задача №1:
CuSO4 + Fe = Cu + FeSO4
ω раствора (CuSO4) = 20%
m раствора (CuSO4) = 200 г. 
Найти: m(Cu) = ?
Решение: m чистой соли (CuSO4) = m р-ра × ω р-ра = 200×0,2 = 40 г.
M (CuSO4) /см. Периодическую таблицу/ = 160 г/моль.
√ /это ню, количество вещества/ (CuSO4) = m÷M = 40/160 = 0,25 моль.
Смотрим уравнение. Стехиометрический коэффициент перед CuSO4 = стехиометрическому коэффициенту перед Cu, отсюда вывод, что √(CuSO4) = √(Cu). Тогда:
m(Cu) = M(Cu)×√(Cu) = 63,5 ×0,25 = 16 г.
ответ: m (Cu) = 16 г.

НУ ВОТ ПРЯМ ВОПРОС ЖИЗНИ И СМЕРТИ

1. Процесс ОВР представлен уравнением: Cl2O = Cl2 + O2

(а) Определите степени окисления элементов в реагентах и продуктах.

(b) Определите в составе реагентов вещества, выполняющие роль: A) Окислителя B) Восстановителя

(c) Составьте полное сбалансированное уравнение реакции, используя электронный баланс.

(d) Дайте определение окислительно-восстановительному процессу с точки зрения отдачи и присоединения электронов.

2. (a) Зарисуйте металлическую кристаллическую решетку:

(b) Объясните, какими физическими свойствами будет обладать вещество с металлической кристаллической решеткой.

3. Огромное значение в истории развития человечества имел переход от каменных видов орудий к металлическим. Так, для литья художественных изделий, применявшихся в античной Греции, Римской империи, на Ближнем и Среднем востоке и Индии широкое применение получили бронза и латунь.

(а) Запишите состав исторического сплава бронзы

(i) Опишите отличительные свойства сплава от чистых металлов

(ii) Укажите одну из областей применения вышеуказанного сплава в настоящее время.

4. Напишите уравнение реакции получения меди путем восстановления из его оксида водорода

5. Задача. Рассчитайте массу меди (используя п.4) , если его получили из 27г оксида меди, содержащего 7% примесей.​

Объяснение:

Гальванічний елемент – це хімічне джерело живлення, в якому використовується різниця електродних потенціалів двох металів, занурених у електроліт.

Як правило, такий елемент складається з двох різних металів, занурених в окремий електроліт. Кожен з електродів разом з електролітом, у який він занурений, утворює напівелемент. Напівелементи можуть бути з’єднані між собою за до соляного містка або відокремлені один від одного пористою мембраною. Наприклад, це можуть бути цинковий і мідний електроди, занурені відповідно у розчини солей цинку та міді.

На поверхні кожного з металів, занурених в електроліт, утворюється подвійний електричний шар внаслідок переходу частини атомів металу в розчин у вигляді іонів. Як наслідок, кожен із металів отримує електричний заряд. Якщо з’єднати електроди провідником, то заряд стікатиме від електрода з більшим потенціалом до електрода з меншим потенціалом, утворюючи електричний струм. При цьому потенціали електродів вирівнюватимуться, що призведе до порушення рівноваги між електродом і електролітом. Це, у свою чергу, спричиняє перехід нових атомів з електроду в електроліт. У результаті в замкненому колі підтримується електричний струм, який супроводжується зміною електродів: у зображених на рис. прикладах відбувається розчинення цинкового електроду і відкладення міді на мідному.

Объяснение: