Вычислите w(na2so4) в растворе , после добавления 161 г глауберовой соли к 239 г воды.

W=m(компонента)/m(раствора)
m(Na2SO4,р-р)=161+239=400г
w(Na2SO4)=161/400≈40%

Відомо: V(H2S)=11,2 л

Знайти: m(H2S)-?

Розв'язання:

б

Кількість речовини n=V/VМ, де VМ – постійна величина і за н.у. дорівнює 22,4 л/моль.

n(H2S)=11,2 л / 22,4 л/моль=0,5 моль.

З формули n=m/M, де M=Mr г/моль, знаходимо масу m=n•M.

Mr(H2S)=2•Ar(H)+Ar(S)=2•1+32=34, M(H2S)=34 г/моль.

m(H2S)=0,5 моль •34 г/моль = 17 г

б

1 моль сірководню за н.у. займає об’єм 22,4 л, тоді

х моль сірководню за н.у. займуть об’єм 11,2 л.

Складаємо пропорцію та розв’язуємо її.

1 моль / х моль = 22,4 л / 11,2 л, звідси

х моль • 22,4 л = 1 моль • 11,2 л,

х = (1 моль • 11,2 л) : 22,4 л,

х = 0,5 моль

З формули n=m/M, де M=Mr г/моль, знаходимо масу m=n•M.

Mr(H2S)=2•Ar(H)+Ar(S)=2•1+32=34, M(H2S)=34 г/моль.

m(H2S)=0,5 моль •34 г/моль = 17 г

Відповідь: 0,5 моль, 17 г.

Окси́ди (також застаріле о́кисли) — неорганічні бінарні сполуки, до складу яких входить Оксиген у ступені окиснення −2.[1] В таких сполуках Оксиген може зв'язуватися лише з менш електронегативними елементами, тобто з усіма, окрім флуору (такі сполуки вважаються флуоридами оксигену). Відомі також оксиди інертних газів.Оксиди є найпоширенішими сполуками на Землі: до цього класу належить вода, пісок, вуглекислий газ, оксид алюмінію та оксид заліза, які є основою багатьох мінералів, тощо.З огляду на те, що Оксиген проявляє в оксидах сталий ступінь окиснення −2, їх розподіляють за ступенем окиснення парного елементу. Так, всі оксиди можна поділити на групи: R2О, RO, R2О3, RO2, R2О5, RO3, R2О7 і RO4, де R — відповідний елемент (метал або неметал).Якщо хімічний елемент проявляє сталу валентність і з киснем утворює тільки один оксид, то його називають просто оксидом цього елементу. Наприклад, K2O — оксид калію, CaO — оксид кальцію, Al2O3 — оксид алюмінію і т. д. Якщо ж елемент проявляє змінну валентність і утворює по кілька оксидів, то він може записуватися з додаванням валентності елемента. Наприклад, FeO — оксид заліза(II), Fe2O3 — оксид заліза(III).

Дещо застарілими є варіанти назв, в яких до слова оксид додаються префікси з грецьких числівників, які показують кількість атомів оксигену, що припадають на один атом даного елементу. Наприклад, Cu2O — геміоксид (півоксид) міді, NO — монооксид азоту, Cr2O3 — сесквіоксид (півтораоксид) хрому, TiO2 — діоксид (двооксид) титану, V2O5 — геміпентаоксид (півп'ятиоксид) ванадію, SO3 — триоксид сірки, Cl2O7 — гемігептаоксид хлору, OsO4 — тетраоксид осмію. Більше чотирьох атомів кисню, що припадають на один атом елементу, в нормальних оксидів не буває.

Крім того, деякі оксиди мають ще й особливі, тривіальні назви. Наприклад, діоксид вуглецю CO2 називають вуглекислим газом, діоксид сірки SO2 — сірчистим газом, монооксид вуглецю CO — чадним газом тощо. Більшість оксидів неметалів називають ангідридами відповідних кислот. Наприклад, триоксид сірки SO3 називають сульфатним ангідридом (ангідридом сульфатної кислоти H2SO4), оксид фосфору P2O5 — фосфатним ангідридом (ангідридом фосфатної кислоти H3PO4) і т. д.

Объяснение: