Хром. расположение в периодической таблице, строение атома, распространение в природе, свойства и применение.

Cr - VI группа, IV период. побочная подгруппа. Простое вещество Cr - твёрдый металл голубовато-белого цвета, иногда его относят к чёрным металлам.
Свойства:
1) Физические свойства:
В свободном виде Хром - голубовато-белый металл, при обычных условиях малоактивен, т.к на поверхности образуется тонкая и прочная пленка, t плавления=1890°с, ковкий. Хром один из самых твердых чистых металлов (уступает только иридию, бериллию, вольфраму и урану) Очень чистый хром достаточно хорошо поддаётся механической обработке.
При больших температурах реагирует с простыми и сложными веществами, в т.ч с неметаллами, с растворами кислот (после того как пленка разрушится), с концентрированными HNO3 и H2SO4.
Получение: нагревание хромистого железняка с углем, восстановление из оксида хрома 3 алюминием.
2) Химические свойства:
Для Хрома характерны степени окисления: +2, +3, +6. Почти все соединения Хрома окрашены.
+2 = сильный восстановитель; CrO (чёрный); Cr(OH)2 (жёлтый) ---основной
+3 = Cr2O3 (зелёный) ; Cr(OH)3 (серо-зеленый) амфотерный
+4 = CrO2 не существует;  встречается редко, малохарактерна  несолеобразующий
+6 =  CrO3 (красный); H2CrO4 ; H2Cr2O7; переход зависит от рН среды; сильнейший окислитель, гигроскопичен, очень ядовит. кислотный
Применение:
1) в виде феррохрома-получение стали
2) как добавка (10-12%) для получения нержавеющей стали
3) хромирование стальных изделий
Хром — важный компонент во многих лелегированных сталях, а также и в ряде других сплавов. Добавка хрома существенно повышает твердость и коррозийную стойкость сплавов. Используется в качестве износоустойчивых и красивых гальванических покрытий (хромирование). Хром применяется для производства сплавов: хром-30 и хром-90 и в авиакосмической промышленности.

· наводити приклади і пояснювати суть реакцій розкладу;

· дізнатись про збирання газів

Щоб проводити у хімічній лабораторії досліди з киснем, його добувають із деяких оксигеновмісних речовин. Як саме це роблять, ви дізнаєтесь з параграфа.

ПОНЯТТЯ ПРО КАТАЛІЗАТОР. У шкільній хімічній лабораторії кисень добувають а розчину гідроген пероксиду H2О2 більш відомого вам під медичною назвою перекис водню. Вже при кімнатній температурі він починає розкладатися з виділенням кисню. Для прискорення реакції додають невелику кількість манґан(ІV) оксиду МnO2 — твердої, нерозчинної у воді речовини чорного кольору. Під час реакції манґан (ІV) оксид не витрачається, але його наявність значно прискорює хімічну реакцію. Речовини такої дії дістали назву каталізатори.

Каталізаторами називають речовини, які прискорюють хімічні реакції інших речовин, але при цьому самі не витрачаються і не входять до складу утворених продуктів реакції. Тому їхні формули не пишуть ні в лівій, ні в правій частині рівнянь хімічних реакцій.

Каталізатори використовують не лише у лабораторіях, а й на хімічних заводах для виробництва різних речовин. Багато каталізаторів міститься в організмі людини. Вони мають загальну назву ферменти. За участю ферментів відбуваються тисячі хімічних реакцій, що забезпечують перетворення речовин та енергії, тобто життєдіяльність організмів.

Існують також речовини, які, навпаки, не прискорюють, а сповільнюють реакції інших речовин і теж при цьому не витрачаються. Їх називають інгібітори. Каталізатори та інгібітори — речовини багаторазової дії.

ЗБИРАННЯ КИСНЮ ТА ІНШИХ ГАЗІВ. Існує два збирання газоподібних речовин: витісненням води (мал. 84а) та витісненням повітря (мал. 84б, в). Важливо завчасно продумувати, яким з них доцільно скористатися у конкретному випадку.

Витісненням води збирають лише ті гази, які в ній погано розчиняються. Якщо газоподібна речовина добре розчиняється у воді, то не витісняє її з посудини

Ви вже знаєте, що кисень погано розчинний у воді. Тому для його збирання можна скористатися цим .

Другим збирання газів — витісненням повітря — можна збирати всі газоподібні речовини. Слід лише визначитись з тим, як розташовувати посудину-приймач — донизу (мал. 84б) чи догори (мал. 84в) дном.

Объяснение:

 Алюминий (с латинского - квасцы)

2а) номер 13

2б) 3 период

2в) 3 группа

2г) главная

3) Al 1s2 2s2 2p6 3s2 3p1

4а) Валентность по водороду 3

4б) Валентность по кислороду 6

5) Металл

6) Al2O3 - оксид алюминия, химические свойства - амфотерный оксид

Al2O3+6HCl(конц)=2AlCl3+3H2O

Al2O3+2NaOH=H2O+2NaAlO2 (алюминат натрия)

7) Al(OH)3 - гидроксид алюминия, химические свойства - амфотерный гидроксид

Al(OH)3+3HCl(разб)=AlCl3+3H2O

Al(OH)3+NaOH(конц)=Na[Al(OH)4] тетрагидроксиалюминат натрия

Al(OH)3+NaOH=NaAlO2+2H2O

8)  Летучие соединения могут встречаться среди органических соединений алюминия. Вообще алюминию не свойственны летучие соединения.

Объяснение:

ответ проверен экспертом, взят с другого сайта