1. расшифруйте вещества х1, х2, х3, х4 в схеме превращений. уравнения соответствующих реакций. naoh (тв.) cl2 koh ch3cooh ch3coona (тв.) - x1 - x2 - x3 - x4. 2. сколько граммов альдегида образовалось при полном окислении этилового спирта (окисление проходит с 80%-ным выходом от теории), если известно, что при взаимодействии такого же количества спирта с избытком металлического натрия выделилось 11, 2 л (н.у.) водорода? заранее, огромное !

CH3COOH + NaOH = CH4 + Na2CO3
CH4 + Cl2 = CH3Cl + HCl (кат: свет)
CH3Cl + KOH(водн)= СН3ОН + KCl
CH3COOH + HOCH3 = CH3COOCH3 + H2O (реакция обратимая, катализ. кислая среда Н(+))

2С2Н5ОН + 2Na= 2C2H5ONa + H2
n(H2) = 11,2/22,4=0,5 моль
х/2=0,5/1
х=1 моль, n(C2H5OH) = 1 моль)
C2H5OH + CuO = CH3CHO + H2O + Cu
1/1=y/1
y=1 моль, n(альдегида) = 1 моль
m(альдегида)теор=44•1=44г
m(альдегида)практ=44•0,8=35,2 г

1.Записываем формулу вещества   K₂Cr₂O₇

2. Определяем молекулярную массу вещества Mr: для этого открываем ПЕРИОДИЧЕСКУЮ СИСТЕМУ находим атомную массу элементов входящих в состав вещества; если в формуле 2,3, 7 атомов, то соответственно атомную массу умножаем на индекс(цифра внизу); затем все складываем.

Ar(K)=39  Ar(Cr)=52  Ar(O)=16

Mr(K₂Cr₂O₇)=39x2+52x2+16x7=78 + 102 +112 =292

3. Массовая доля обозначается буквой "омега" ω

4. Массовая доля- это часть от общего. Часть это атомные масса  соответствующего элемента , общее это молекулярная масса вещества. Массовая доля  будет равна атомная масса элемента  деленную на молекулярную массу вещества, запишем формулу:

ω=Ar÷Mr   

ω(K)=78÷292=0.267 

ω(Cr)=102÷292=0.35

ω(O)=112÷292=0.383

( если все массовые доли сложим, то в сумме всегда должна быть единица  )

0,267+0,35+0,383=1

5. Если массовую долю умножим на 100% то получим  массовую долю в процентах:

ω%(K)=ω(K)×100%=0.267 ×100%=26,7%

ω%(Cr)=ω(Cr)×100%=0,35×100%=35%

ω%(O)=ω(O)×100%=0.383×100%=38,3%

(если все массовые доли в % сложим, то в сумме всегда получим 100 )

26,7%+35%+38,3%=100%)

Например, Вычислите массовые отношения элементов в угольной кислоте , химическая формула которой H₂CO₃.

Mr(H₂CO₃)=1x2+12+16x3=2+12+48=62

ω(H)= 2÷62=0,032           ω%(H)= 0,032 ×100%=0,32%

ω(C)=12÷62= 0.194       ω%(C)= 0.194×100%=19,4%

  ω(O)=48÷62=0.774       ω%(O)=0.774 ×100%=77,4%

Еще пример.Вычислите массовые доли элементов в процентах по формулам соединений

а) CuSO₄ - сульфат меди; б) Fe₂O₃ - оксид железа; в) HNO₃ - азотная кислота.

а) Mr(CuSO₄)=64+32+16x4=160

ω%(Cu)=64÷160×100%=40%

ω%(S)=32÷160×100%=20%

ω%(O)=64÷160×100%=40%

б) Mr(Fe₂O₃)=56x2+16x3=160

ω%(Fe)=56÷160×100%=35%

ω%(O)=100%-35%=65%

в)Mr(HNO₃)=1+14+16x3=63

ω%(H)=1÷63×100%=1.58%

ω%(N)=14÷63×100% =22.2%

ω%(O)= 100%-1.58-22.2=76.22%

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: