Как решить по 9 класс тема свойства металлов

Условие задачи напишите 

Как определить твёрдость минералов, используя шкалу Мооса?

Часто требуется определить тип минерала в полевых условиях, то есть при отсутствии специальных лабораторных условий и соответствующих инструментов. Для этих целей геологу достаточно воспользоваться шкалой Мооса и несколько простых подручных средств царапать.

К примеру, при карманного ножа можно определить, относится ли образец к числу менее или более твердых минеральных пород, значение которых по Моосу переваливает за 5-6. Вот таблица некоторых подручных предметов и степени их твёрдости, которые могут в определении относительной твёрдости, а, соответственно, и типа минерала: В практических целях могут пригодиться и знания о том, что ногтем можно оставить царапину на гипсовой поверхности и образцах, которых уступают по твёрдости гипсу. Твёрдость стального ножа приближена к природному кварцу – им можно без проблем царапать стекло.

Некоторые разновидности драгкамней по показателю твёрдости приближены к кварцу. Кроме того, из можно отличить внешне от изделий из стекла, воспользовавшись напильником.

Если прочностной показатель для камня составляет не менее по Моосу, на практике это означает, что он не царапать кварц, равно как и кварц не поцарапать этот камень.

В этой системе измерения твёрдости минералов присутствуют и промежуточные значения, например, 6,5, 7,5 и т.п. Если взять хирозоберилл, то он относится к 8,5 степени твёрдости. По сути, это значит, что эталон царапать топаз примерно так же, как его царапать корунд. А вот гранат пироп немногим твёрже кварца (7), но немного уступает по этому показателю бериллу (7,5). Тем не менее, его твёрдость также обозначается числом 7,5.

Відповідь:

1. Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.

2.Рівень рідини в пробірці не повинен перевищувати 2 см.

3. На столі пробірки розташовують у спеціальних штативах.

4. Якщо при виконанні досліду пробірку тримають у руках, то роблять це у верхній її частині трьома пальцями.

5. Перемішування рідин у пробірці: а — правильне: б - неправильне.

6. За змінами у пробірц гають збоку (а), у жодному разі не заглядаючи в отвір (б).

7. Залах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.

8. У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.

9. Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу обережно нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум'я.

10. При наливанні у пробірку кількох речовин загальний об'єм рідини не повинен перевищувати 1/3 її об'єму.

11. Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.

12. Після завершення нагрівання слід дочекатися, доки пробірка охолоне, а тоді вже її мити. Миють пробірки спеціальними йоржами.

13.Основним нагрівним приладом шкільного хімічного кабінету є спиртівка.

Пояснення: