Составить структурная формула 2-метил-5 этилгексен-3

H3C-CH2-CH=CH-CH2-CH3
        |                  |
       CH3             CH2-CH3

Здесь немного пересекается биология.
Обоняние человека устроено таким образом, чтобы обнаруживать пары каких либо веществ, взвеси, частички в воздухе и т.п. Если вещество вредно/ядовито для организма, то если это вещество будет обнаружено обонянием, то оно зачастую будет восприниматься с резким, неприятным запахом.
Азот(75% если не ошибаюсь) и кислород(11-15%) находятся в воздухе и необходимы для жизнедеятельности человека, поэтому они свободно проходят цикл газообмена и никак не воспринимаются рецепторами. Аммиак в свою очередь токсичное вещество, и чтобы избегать чрезмерного вдыхания паров аммиака, организм выработал своеобразный рефлекс—поэтому чувствуется неприятный запах, появляется желание отойти от этого источника(благодаря этому источнику, людей, потерявших сознание, дают подышать нашатырь(раствор аммиака), чтобы он пришел в сознание)

оловна

Методичний кабінет

Дослідницькі роботи

Методики

Додаткові матеріали

Тестування

Контакти

Виготовлення та дослідження гальванічних елементів з овочів та фруктів

Avatar

Автор Атамась Артем

Науковий співробітник НЦ "Мала академія наук України", кандидат технічних наук. Сфера наукових інтересів: розвиток технологій наукової освіти.

Рівень складності Середній

Рівень небезпеки Безпечно

Доступність використовуваних матеріалів Можливо виконати в домашніх умовах

Орієнтовний час на виконання роботи До 2 годин

Резюме

Попередня Інформація

Обладнання

Експериментальна Процедура

Аналіз Отриманих Даних

Напрями Розвитку

Блок 1. Резюме

Мета роботи: виготовлення гальванічних елементів з овочів і фруктів та дослідження їхніх характеристик.

Завдання роботи: виготовити один або декілька гальванічних елементів з використанням овочів та фруктів та дослідити їхні характеристики.

Блок 2. Попередня інформація

Рис. 1. Варіант створення батареї гальванічних елементів з використанням овочів та фруктів

Гальванічний елемент – це хімічне джерело живлення, в якому використовується різниця електродних потенціалів двох металів, занурених у електроліт.

Як правило, такий елемент складається з двох різних металів, занурених в окремий електроліт. Кожен з електродів разом з електролітом, у який він занурений, утворює напівелемент. Напівелементи можуть бути з’єднані між собою за до соляного містка (рис. 2а) або відокремлені один від одного пористою мембраною (рис. 2б). Наприклад, це можуть бути цинковий і мідний електроди, занурені відповідно у розчини солей цинку та міді.

На поверхні кожного з металів, занурених в електроліт, утворюється подвійний електричний шар внаслідок переходу частини атомів металу в розчин у вигляді іонів. Як наслідок, кожен із металів отримує електричний заряд. Якщо з’єднати електроди провідником, то заряд стікатиме від електрода з більшим потенціалом до електрода з меншим потенціалом, утворюючи електричний струм. При цьому потенціали електродів вирівнюватимуться, що призведе до порушення рівноваги між електродом і електролітом. Це, у свою чергу, спричиняє перехід нових атомів з електроду в електроліт. У результаті в замкненому колі підтримується електричний струм, який супроводжується зміною електродів: у зображених на рис. 2 прикладах відбувається розчинення цинкового електроду і відкладення міді на мідному.