Великий д.и. менделеев 7 августа 1887г. совершил одиночный полет на воздушном шаре с целью изучения полного солнечного затмения. воздушный шар на месте взлета заполняли водородом.какие известные вещества, доступные в то время, могли быть использованы для получения водорода? напишите уравнение реакции и укажите ее тип. используют ли этот метод для заполнения шаров в настоящее время? почему?

Добывание H2:
-В лаборатории :
1) Взаимодействие Ме (Zn,Fe,Mg,Al) c HCl или H2SO4 (разбавленная) - это реакции замещения.
2)Электролиз воды - реакция разложения
3)Взаимодействие Ме , которым соответствуют амфотерные оксиды и гидроксиды , с щелочами:
2Al+6NaOH+6H2O=2Na3[Al(OH)6]+3H2- реакция замещения
4) Электролиз растворов хлоридов щелочных Ме :
2NaCl+2H2O--(эл.ток)--> H2+Cl2+2NaOH - разложение и замещение
-В промышленности:
CH4+H2O--(t⁰)->CO+3H2    (Реакция обмена)
CH4--(350⁰C, Ni)-->C+2H2 (Реакция разложения)
C+H2O--(1000⁰C)=CO+H2   Разложение и одновременно замещение
3Fe+4H2O--(t⁰C)-->Fe3O4+4H2
Этот метод используют потому , что H2 легко и дешево получают в больших количествах в отличии например от гелия (He).

Ртуть

Ртуть - жидкий, серебристый металл, находится по соседству с золотом в периодической таблице. Но золото можно есть и носить на теле. А ртути лучше избегать. Есть веская причина, по которой не найти ртути в современных термометрах.

Токсичный металл имеет достаточную плотность, чтобы поглощаться непосредственно через кожу. Ртуть имеет высокое давление пара, легко попадает внутрь через дыхательные пути.

Наибольшая опасность не от чистого металла, который можно различить внешне. Большую опасность несёт органическая ртуть, которая проходит свой путь по пищевой цепочке.

1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним: