Ось цікава ! іть розвязати! недовго радів буратіно який отримав 5 золотих монет карабаса. випадково він дізнався що барабас підмінив золото сплавом двох металів. не витрачаючи часу буратіно зважив одну з монет на аналітичних терезах і встановив шо її маса 5, 00 г. у шафі він найшов посуду з хлоридною кислотою та кинув туди монету. у результаті реакції виділилося 0, 514л газу та залишилося 3, 50г нерозчинного залишку. буратіно його відфільтрував подіяв на нього нітратною кислотою та отримав синьо-зелений розчин. при взаємодії цього розчину з надлишком лугу випав блакитний осад. після нагрівання осаду в пробірці він отримав 4, 38г чорного залишку. потрібно визначити метали

Пишемо першу реакцію
Me + HCl = MeCl + H2
Рахуємо кількість речовини еквіваленту водню
n(екв) = V / Vm(екв) = 0.514 / 11.2 = 0.0459 моль
По закону еквівалентів n(екв) водню = n(екв) металу = 0.0459 моль
Рахуємо молярну масу еквіваленту металу
M(екв) = m / n(екв) = 1.5 / 0.0459 = 32.68 г/моль
Металу з такою молярною масою немає, отже збільшуєм вдвічі
32.68 * 2 = 65.36 г/моль - це цинк
Далі за рядом реакцій нам і без даних зрозуміло, що інший метал це мідь, та все ж напишемо дані реакції
Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O
Cu(NO3)2 + 2KOH = Cu(OH)2 + 2KNO3
Cu(OH)2 = CuO + H2O
Перевіримо чи це дійсно мідь
Рахуємо кількість речовини оксиду міді (чорного залишку)
n = m / M = 4.38 / 80 = 0.05475 моль
Так як в одній формульній одиниці оксиду міді є 1 атом міді, то і кількість речовини оксиду міді = кількості речовини міді = 0.05475 моль
Рахуємо відносну атомну масу міді
Ar = m / n = 3.5 / 0.05475 = 64 г/моль - це мідь

Объяснение:

1)   Олово — легкий цветной металл, простое неорганическое вещество. В переводе с латинского это значит «прочный, стойкий». Первоначально этим словом называли сплав свинца и серебра, и только значительно позже так стали именовать чистое олово.

2) Эффект инертной 6s^2 пары электронов. Поэтому же у элементов 6 группы устойчивы степени окисления (номер группы минус два)

3) Все три элемента образуют оксиды ЭО и диоксиды ЭО2.

GeО — оксид германия(II);

SnО — оксид олова(II);

PbО — оксид свинца(II);

GeО2 — оксид германия(IV);

SnО2 — оксид олова(IV);

PbО2 — оксид свинца(IV).

Основные свойства гидроксидов увеличиваются, а кислотные уменьшаются в ряду Gе(ОН)2 — Рb(OH)2 — все они являются амфотерными гидроксидами. Gе(ОН)2 больше кислота, чем основание, а у Sn(OH)2 и Рb(OH)2, наоборот, преобладают основные свойства.  

Подобная закономерность обусловлена увеличением в группе радиусов ионов при постоянном их заряде за счёт прибавления электронных слоев следует увеличение радиуса атома и иона. Gе(ОН)2 - амфотерный гидроксид с преобладанием кислотных свойств, Sn(OH)2 и Рb(OH)2 - слабые амфотерные основания.

Это можно объяснить с использованием схем Косселя. Схема Косселя описывает кислотно-основные свойства соединений, содержащих связи

Э — Н и Э — О — Н, в зависимости от заряда ядра и радиуса образующего их элемента. Рассмотрим схему Косселя для Ge(ОН)2, Sn(ОН)2 и Pb(ОН)2:

Объяснение:

1. Для приготовления раствора использовали 300 г воды и 60 г хлороводорода. Определите массовую долю кислоты в полученном растворе.

 При  растворении  хлороводорода  в  воде  образуется  соляная кислота.  Масса  раствора  складывается  из массы  воды  и массы хлороводорода:  300 + 60 =  360 г

ω(HCl)  = 60 г  : 360 г = 0,1667  или 16,67%

2. Сколько граммов воды и поваренной соли необходимо для приготовления 300 г 0,09%-ого раствора? Такой раствор называют физиологическим. Для чего и где его используют?

 Масса  физиологического  раствора  равна 300 г

Найдем  массу  хлорида  натрия  в этом  растворе:  300   х 0,0009 = 0,27 г.  Физиологический  раствор не вызывает сморщивания эритрацитов  и поэтому  применяется  для  внутривенных  иньекций (капельница)   и  для  растворения  некоторых  лекарственных  припаратов  для  внутривенных  иньекциях.