1)сильные электролиты — электролиты, степень диссоциации которых в растворах равна единице (то есть диссоциируют полностью) и не зависит от концентрации раствора. сюда относятся подавляющее большинство солей, щелочей, а также некоторые кислоты (сильные кислоты, такие как: hcl, hbr, hi, hno3, h2so4 ). 2)слабые электролиты — степень диссоциации меньше единицы (то есть диссоциируют не полностью) и уменьшается с ростом концентрации. к ним относят воду, ряд кислот (слабые кислоты, такие как hf), основания p-, d-, и f- элементов.
astahova
07.07.2021
Хімі́чний елеме́нт — тип (вид, сорт) атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей.маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому. сукупність атомів елементу з однаковою масою називаєтьсянуклідом, а ізотопами називаються атоми одного елементу з різними масами. атоми даного хімічного елементу відрізняються від атомів інших елементів величиноюзаряду ядра, кількістю та характером розміщення електронів навколо ядра, розмірами і хімічними властивостями. у нейтрального атома число електронів на електронних оболонках дорівнює заряду ядра. у разі, коли кількість електронів не збігається з кількістю протонів у ядрі, уворюється іон, однак це іон відповідного хімічного елемента. кількість атомів хімічного елемента не змінюється при хімічних реакціях. для перетворення атома одного хімічного елемента в інший необхідні ядерні реакції. зокрема, за ядерних реакцій отримують нові хімічні елементи, які не існують у природі. на 2010 рік було відомо 118 хімічних елементів: з них 89 виявлені в природі, інші отримані штучно в результаті ядерних реакцій.історія вперше поняття хімічного елемента сформулював роберт бойль у 1661 році. термін елемент має у своїй основі уявлення древніх про первинні стихії, з яких на їхню думку складалася матерія: вода, повітря, земля, вогонь. бойль назвав хімічними елементами речовини, які жодним чином не можна було розкласти на простіші. він також показав, що таких хімічних елементів більше, ніж чотири. у 1789 році лавуазьє опублікував список 33 відомих на той час елементів, до яких він також включив світло йтеплець. до 1818 року барцеліус визначив атомні маси 45 з 49 визнаних на той час хімічних елементів. у періодичній таблиці, яку склав менделєєв, було 66 хімічних елементів. у 1913 році генрі мозлі відкрив те, що атомний номер хімічного елемента збігається з зарядом його ядра. окрім 89 хімічних елементів, виявлених в природі, інші отримані штучно внаслідок ядерних реакцій (атоми технецію, прометію, протактинію, плутонію в надмалих кількостях були виявлені в уранових і торієвих мінералах).