С сколько сахара содержится в: а) 1 кг 20%-ного раствора, б) 0.5 кг 15%-ного раствора, в) 3 кг 2%-ного раствора, г) 200 г 0.5%-ного раствора, д) 400 г 1.2%-ного раствора?

А. 1000*0.2 = 200гр
Б. 500*0.15 = 75гр
В. 3000*0.02 = 60гр
Г. 200*0.005 = 1гр
Д. 400*0.012 = 4.8гр

Крохмаль

Целюлоза

( С6Н10О5)n

Физичні властивості  крохмалу:

Білий порошок, не розчинний у воді, набрякає у гарячій воді, утворюючи колоїдні розчини.

Физичні властивості  целюлоза::

Волокниста речовина, не розчинна у воді, стійка до розчинів кислот, лугів й слабких окиснювачів. Обвуглюється концентрованою Н2SO4.

хим.властывости крох:

1. Повний гідоліз (кислотний):

(С6Н10О5)n (крохмаль) → (С6Н10О5)n (декстрини) → С12Н22О11 (мальтоза) → С6Н12О6 (глюкоза)

2. Ферментативний гідроліз

(С6Н10О5)n + Н2О → С2Н5ОН + 2СО2

3. Якісна реакція: поява синього забарвлення із спиртовим розчином йоду.

хим.власт. целюлоза:

1. Гідроліз:

а) під дією ферментів в організмі;

б) під дією кислот в лабораторії.

2. Горіння:

(С6Н10О5)n + nО2 → nН2О + nСО2.

3. Термічний розклад: без доступу повітря на метанол, ацетон, оцтову кислоту.

сахароза:

Сахаро́за, іноді цукро́за , також буряковий цукор, тростинний цукор, α-D-глюкопіранозил-β-D-фруктофуранозид, С12Н22О11 — важливий дисахарид. Білий, без запаху, кристалічний порошок з солодким смаком. Найвідоміший і широко застосовується у харчовій промисловості(цукор). Молекула сахарози складається із залишків молекул глюкози і фруктози.

Дуже поширена у природі  — синтезується у клітинах усіх зелених рослин і нагромаджується в стеблах, насінні, плодах і коренях рослин. Вміст її в цукровому буряку складає 15-22 %, в цукровій тростині — 12-15 %. Ці рослини є основними джерелами отримання цукрози, звідси виникли і її назви — тростинний цукор і буряковий цукор. Її багато в кленовому і пальмовому соку, в кукурудзі — 1,4-1,8 %, картоплі — 0,6, цибулі — 6,5, моркві — 3,5, дині — 5,9, персиках і абрикосах — 6,0, апельсинах — 3,5, винограді — 0,5 %. Міститься в соку берези та деяких фруктах.

Термін «цукроза»  було вперше застосовано в 1857 році англійським хіміком Вільямом Міллером

Объяснение:

Изначально разрыхлитель теста добавляется в виде порошка карбоната аммония (NH₄)₂CO₃. В этом виде он занимает очень маленький объем, и им можно пренебречь. 
При нагревании карбонат аммония разлагается с выделением газов, и пренебречь объемами этих газов уже нельзя:
(NH₄)₂CO₃ = 2 NH₃ + CO₂ + H₂O
n(NH₃) = m/M = 3.4 г / 17 г/моль =  0,2 моль
n(CO₂) = m/M = 4.4 г / 44 г/моль = 0,1 моль
Всего количество вещества газообразных продуктов 0,3 моль
При нормальных условиях 1 моль любого газа занимает 22,4 литра
Соответственно, 0,3 моль занимают 22,4*0,3 = 6,72 л
Как видим, из нескольких граммов карбоната аммония получается почти 7 литров газов.
Если бы реакция проходила при нормальных условиях, то именно столько газов и выделилось бы и настолько же увеличился объем теста. 
Однако из-за повышения температуры объем будет больше. Насколько больше - узнаем с уравнения Менделеева - Клапейрона
p₁V₁/T₁ = p₂V₂/T₂,
где p₁, V₁, T₁ - давление, объем и температура при начальных условиях, а p₂, V₂, T₂ - при конечных условиях. 
(Нормальные условия p₀ = 101,3 кПа (1 атмосфера), T₀=273 К).
 По условиям задачи давление не изменялось и равно 1 атм. Температура, данная в задаче, 180 градусов Цельсия или 180+273 = 453 К
1 атм * 6,72 л / 273 К = 1 атм * V₁ л / 453 К
V₁ = (6,72 л / 273 К) * 453 К = 11.15 л.
ответ 1: 11.15 л.
Для расчета изменения объема газов при остывании вновь используем уравнение Менделеева-Клапейрона (учитывая, что 20 градусов Цельсия это 293 К):
1 атм * 11,15 л / 453 К = 1 атм * V₁ л / 293 К
V₁ = (11,15 л / 453 К) * 293 K = 7.21 л.
Фактически, по условиям задачи останется в выпечке только 15% от 7,21 л, то есть 0,15*7,21 = 1,08 л.
Именно на этот объем увеличится выпечка после остывания до комнатной температуры.
ответ 2: 1,08 л