Вычислите молярную концентрацию 35%-го раствора азотной кислоты p=1, 06г/мл

Пусть нам дан объем раствора Vр-ра = 1 л
Масса раствора
Мр-ра = ρ* Vр-ра = 1250*1 = 1250 г (ρ = 1,25 г/см3 = 1250 г/л)
Масса чистого вещества HNO3 в растворе
m(HNO3) = w(HNO3)* Мр-ра/100% = 40*1250/100 = 500 г
Количество вещества HNO3
n(HNO3) = m(HNO3)/Mr(HNO3) = 500/63 = 7,94 моль
Молярная концентрация
См = n(HNO3)/Vр-ра = 7,94/1 = 7,94 моль/л

Только свои цифры поставь 

Варіант І
1. Установіть відповідність.
1. CuSO4 + 2NaOH → Cu(OH)2 +Na2 SO4    Г.Обмін 
2. 2Ca + O 2 → 2CaO                                      Б. Сполучення
3. 2KClO3 → 2KCl +3O2                                 А. Розклад
4. CuSO4 + Fe → FeSO4 +Cu                        В. Заміщення
2. Укажіть рівняння ендотермічних реакцій:

б) CaCO3 → CaO + CO2; ∆H = +178 кДж
в) MnO2 + 2C → Mn + 2CO; ∆H = +293 кДж

3. Виберіть сполуку, в якій Нітроген проявляє лише окисні властивості:

б) HNO3;

4. Речовина, що приєднує електрони в окисно-відновній реакції, називається:
; в) окисником; 

5. Теплота, що виділяється або поглинається в процесі хімічної реакції, називається…ТЕПЛОВИЙ ЕФЕКТ РЕАКЦІЇ

6. Дано систему:
H2 + Cl2 ↔ 2HCl
Збільшення концентрації водню в системі:  б) змістить рівновагу вправо; 

7. Розставте коефіцієнти в рівнянні реакції методом електронного балансу, укажіть окисник і відновник:

Ca⁰ + HN⁺⁵O3 → Ca⁺²(NO3)2 + N2⁰ + H2O
Ca⁰ -2e⁻ → Ca⁺²    2           5
                                    10
2N⁺⁵+ 2x5→  N2⁰ 10         2
Ca⁰ відновник
                                  
2N⁺⁵ окисник

5Ca + 12HNO3 = 5Ca(NO3)2 + N2 + 6H2O

8. Обчисліть, у скільки разів збільшиться швидкість реакції внаслідок підвищення температури на 30°С, якщо температурний коефіцієнт реакції дорівнює 2.    В три раза

9. Обчисліть середню швидкість реакції, якщо за 5 хвилин концентрація однієї з вихідних речовин змінилася з 0,068 до 0,064 моль/л.  ν=0,000013
Обчисліть об’єм вуглекислого газу, що утвориться в результаті дії сульфатної кислоти на розчин калій карбонату масою 110 г з масовою часткою солі 25 %.

                0,2                        x                    

H2SO4+K2CO3=K2SO4+CO2+H2O

                1                          1                    

 

m(K2CO3)=m(р-ра)хω=110х0,25=27,5 г.

n(K2CO3)=m/M=27,5÷138=0,2 моль

n(CO2)=x=0,2х1÷1=0,2моль

V(CO2)=Vmхn=22,4л./моль×0,2моль=4,48л.

ответ: 4,48л. 

Варіант ІІ
1. Установіть відповідність.
1) Fe2O3 + 3H2 → 2Fe + 3H2O             В. Заміщення
2) FeSO4 + 2KOH → K2SO4 +Fe(OH)2 Г. Обмін
3) 2Fe(OH)3 → Fe2 O3 + 3H2O             А. Розклад
4) 2Mg + O 2 → 2MgO                           Б. Сполучення

2. Укажіть рівняння ендотермічної реакції:
а) 2KNO3 → 2KNO2 + 3O2; ∆H = +255 кДж
г) СН4 + H2 → C2H6; ∆H = −137,8 кДж

3. Виберіть сполуку, в якій Сульфур проявляє тільки відновні властивості:
 г) H2S.

4. До факторів, що прискорюють хімічну реакцію, належать:
а) підвищення температури;
в) подрібнення;

5. Реакція, у результаті якої тепло виділяється, називається екзотермична

6. Дано систему:
3H2 + N2 ↔ 2H3N
Зменшення тиску в системі:
а) змістить рівновагу вліво;

7. Розставте коефіцієнти в рівнянні реакції методом електронного балансу, укажіть окисник і відновник:
Mg⁰ + H2 S⁺⁶O4 → Mg⁺²SO4 + S⁰ + H2O
Mg⁰ -2e⁻ → Mg⁺² 2    3
                               6      
 S⁺⁶+6e⁻ →  S⁰   6     1
Mg⁰відновник
S⁺⁶окисник
3Mg + 4H2SO4 = 3MgSO4 + S + 4H2O

8. Обчисліть, на скільки градусів потрібно підвищити температуру, щоб швидкість реакції зросла в чотири рази, якщо температурний коефіцієнт реакції дорівнює 2.

Якщо температурний коефіцієнт реакції дорівнює 2, то це означає, що при підвищені температури на кожні 10⁰С, швидкість хімічної реакції збільшується у 2 рази, тобто, щоб швидкість реакції зросла в чотири рази треба температуру підвищити на 20⁰С. 

9. Через 25 с після початку реакції концентрація однієї з вихідних речовин становила 0,5 моль/л, а через 50 с стала 0,1 моль/л. Обчисліть середню швидкість реакції.

10. Обчисліть масу осаду, що утвориться внаслідок дії достатньої кількості аргентум нітрату на 200 г розчину кальцій хлориду з масовою часткою 15 %.

СaCl2 + 2AgNO3 = Ca(NO3)2 + 2AgCl↓ 

m(CaCl2) = 200г x.0.15 = 30г.
M(CaCl2)=40+71=111г./моль 
n(CaCl2) = m/M =30г.÷111г./моль=  0,27моль 
n(AgCl) = 2n(CaCl2) = 0,54моль
М(AgCl)=108+35,5=143,5г./моль 
m(AgCl) = Mxn =143,5г/моль× 0,54моль = 77,49г.

Відповідь:

Проявляет слабовыраженные амфотерные свойства с преобладанием основных. Легко реагирует с кислотами:

Fe2O3 + 6HCl = 2FeCl3 + 3H2O.

С растворами щелочей не реагирует, но при сплавлении образует ферриты:

Fe2O3 + 2NaOH = 2NaFeO2 + H2O.

Проявляет окислительные и восстановительные свойства. При нагревании восстанавливается водородом или оксидом углерода (II), проявляя окислительные свойства:

Fe2O3 + H2 = 2FeO + H2O,

Fe2O3 + CO = 2FeO + CO2.

В присутствии сильных окислителей в щелочной среде проявляет восстановительные свойства и окисляется до производных железа (VI):

Fe2O3 + 3KNO3 + 4KOH = 2K2FeO4 + 3KNO2 + 2H2O.

При температуре выше 1400°С разлагается:

6Fe2O3 = 4Fe3O4 + O2.

Получается при термическом разложении гидроксида железа (III):

2Fe(OH)3 = Fe2O3 + 3H2O

или окислением пирита:

4FeS2 + 11O2 = 2Fe2O3 + 8SO2.

Гидроксид железа (III) Fe(OH)3 – кристаллическое или аморфное вещество бурого цвета. Как и оксид, проявляет слабовыраженные амфотерные свойства с преобладанием основных. Легко реагирует с кислотами:

Fe(OH)3 + 3HCl = FeCl3 + 3H2O.

Реагирует с концентрированными растворами щелочей с образованием гексагидроксоферратов (III):

Fe(OH)3 + 3NaOH = Na3[Fe(OH)6],

при сплавлении со щелочами или щелочными реагентами образует ферриты:

Fe(OH)3 + NaOH = NaFeO2 + 2H2O,

2Fe(OH)3 + Na2CO3 = 2NaFeO2 + CO2 + 3H2O.

В присутствии сильных окислителей в щелочной среде проявляет восстановительные свойства и окисляется до производных железа (VI):

2Fe(OH)3 + 3Br2 + 10KOH = 2K2FeO4 + 6NaBr + 8H2O.

При нагревании разлагается:

Fe(OH)3 = FeO(OH) + H2O,

2FeO(OH)F= Fe2O3 + H2O.

Получается при взаимодействии солей железа (III) с растворами щелочей:

Fe2(SO4)3 + 6NaOH = 2Fe(OH)3 + 3Na2SO4.

Соли железа (III). Железо (III) образует соли практически со многими анионами. Обычно соли кристаллизуются в виде бурых кристаллогидратов: Fe(NO3)3·6H2O, FeCl3·6H2O, NaFe(SO4)2·12H2O (железные квасцы) и др. В растворе соли железа (III) значительно более устойчивы, чем соли железа (II). Растворы солей имеют желто-бурую окраску и, вследствие гидролиза, кислую среду:

Fe3+ + H2O = FeOH2+ + H+.

Соли железа (III) гидролизуют в большей степени, чем соли железа (II), по этой причине соли железа (III) и слабых кислот нельзя выделить из раствора, они мгновенно гидролизуют с образованием гидроксида железа (III):

Fe2(SO4)3 + 3Na2CO3 + 3H2O = 2Fe(OH)3 + 3CO2 + 3Na2SO4.

Проявляют все свойства солей.

Обладают преимущественно восстановительными свойствами:

2FeCl3 + 2KI = 2FeCl2 + I2 + 2KCl.

Качественная реакция на катион Fe3+ – взаимодействие с гексацианоферратом (II) калия (желтой кровяной солью) Качественная реакция на ионы железа (III) :

FeCl3 + K4[Fe(CN)6] = KFe[Fe(CN)6]↓ + 3KCl

Fe3+ + K+ + [Fe(CN)6]4- = KFe[Fe(CN)6]↓

в результате реакции образуется осадок синего цвета – гексацианоферрат (III) железа (II) - калия.

Кроме того, ионы Fe3+ определяют по характерному кроваво-красному окрашиванию роданида железа (III), который образуется в результате взаимодействия соли железа (III) с роданидом калия или аммония:

FeCl3 + 3KCNS = Fe(CNS)3 + 3KCl,

Fe3+ + 3CNS- = Fe(CNS)3.