Білкові молекули класифікують за їхньою формою, хімічним складом і властивостями.
За формою молекули розрізняють два типи білків: фібрилярні та глобулярні. У фібрилярних білків поліпептидні ланцюги просторово розташовані уздовж однієї осі, внаслідок чого вони набувають шаруватої чи волокнистої будови. Більшість фібрилярних білків нерозчинні у воді, тому пов'язані зі структурною чи моторною функціями. У глобулярних білків поліпептидні ланцюги розташовані у різних площинах, внаслідок складення (скручування) молекули в глобулу. Такі білки, як правило, розчинні у воді і виконують сигнальну, регуляторну, каталітичну, захисну функції.
За хімічним складом розрізняють прості та складні білки. Прості білки містять тільки амінокислоти, зв'язані в ланцюжки. На відміну від них складні білки мають також неамінокислотний компонент — простетичну групу. За типом простетичної групи складні білки поділяють на глікопротеїни (з вуглеводним залишком), ліпопротеїни (включають ліпіди), хромопротеїни (містять пігмент), нуклеопротеїни (сполучені з нуклеїновими кислотами), фосфопротеїни (містять фосфатні групи), металопротеїни (містять іони металів), флавопротеїни (включають флавіни) тощо. Деякі простетичні групи служать кофакторами, необхідними для роботи ферментів. Інші, такі як полісахаридні ланцюжки, допомагають білку приймати потрібну конформацію і надають додаткову стабільність. Прикладами органічних простетичних груп в складі білків служать гем (в складі гемоглобіну), тіамін, біотин та інші. Неорганічні простетичні групи найчастіше складаються з іонів металів, найпоширенішими з яких є цинк, магній і молібден
Прості білки за здатністю розчинятися поділяють на такі групи: гістони — розчинні лише у воді; альбуміни — розчинні у воді та сольових розчинах; глобуліни — розчинні тільки у слабких сольових розчинах; склеропротеїни — не розчинні у воді, кислотах, лугах, сольових розчинах
Объяснение:Поверхневі води природних джерел до подавання у водопровід прояснюють через видалення завислих та колоїдних частинок (коагуляцією, відстоюванням, фільтруванням), знебарвлюють та знезаражують (рідким хлором, хлорним вапном, озоном).
Підземні води при задовільному хімічному складі лише знезаражують хлором або ультрафіолетовим промінням. Зм'якшують воду (видаляють надлишки солей кальцію і магнію), обробляючи її вапном, содою або пропускаючи через іонітні фільтри. Кількість солей заліза у воді зменшують аерацією з наступним фільтруванням. Щоб видалити з води гази (вуглекислий, сірководень, метан, надлишки фтору) та радіоактивні речовини, вдаються до аерації, фільтрування через активований окис алюмінію, дезактивації.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
В1 чайной ложки 5 г глюкозы- c6 h12 o6 рассчитайте сколько атомов в 5 ложках
6·10²³молекул(атомов, ионов). Обозначается Na.
N - это число молекул(атомов, ионов), содержащиеся в определенном количестве вещества -n. Есть формула: n=N÷Na. отсюда N=n×Na
Дано: m(C₁₂H₂₂O₁₁)=5г.
Na=6,02·10²³атомов
N(атомов)-?
1. Находим молярную массу сахара и его количество вещества в 5г.:
M(C₁₂H₂₂O₁₁)=12×12+1×22+16×11=342г./моль
n(C₁₂H₂₂O₁₁) = m(C₁₂H₂₂O₁₁)÷M(C₁₂H₂₂O₁₁)=5г.÷342г./моль=0,015моль
2. Находим число атомов сахара в 0,015моль:
N=n×Na
N(атомов)=n(C₁₂H₂₂O₁₁)×Na=0,015моль×6,02·10²³атомов =0,09·10²³атомов
3. ответ: в ложечке сахара находится 0,09·10²³атомов.