Уравнение в молекулярно-ионном виде fe(oh)2+o2+2h20=4fe(oh)3 !

Fe(2+) + 2OH(-) + 2O(-) + 4H(+) + 2O(-) = 4Fe(3+) + 3OH(-)
вроде так

Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та

“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для

теорії і практики металургійного виробництва .

Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-

лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-

модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-

ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-

вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-

вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від

їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.

У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,

розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-

нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-

стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також

приклади використання певних законів для окремих операцій

металургійного виробництва .

Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють

собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -

ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і

використовувати відомі для них закономірності для реальних

систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”

містить відомості про загальні закономірності щодо фазових

рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-

темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння

процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-

лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-

значення температур фазових перетворень сплавів, кількості

фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-

сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-

ду та відомої загальної маси.

Необхідність видання такого посібника обумовлена браком

підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-

20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-

дані українською мовою. При складанні посібника були вико-

ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-

фій, довідників .

Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні

положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-

чного застосування у металургійному виробництві.

1. Определим количество вещества n в 40л. азота:
n=V÷Vm
n(N₂)=V(N₂)÷Vm
n(N₂)=40л.÷22,4л./моль=1,78моль
2. Определяем молярную массу азота и массу его количеством вещества
1,78моль:    M(N₂)=28г./моль 
   m(N₂)=n(N₂)xM(N₂)=1.78мольх28г./моль=49,84г.
 Значит МАССА МЕТАНА =49,84г.
    Определяем молярную массу метана :
M(CH₄)=12+4=16г./моль 
 3. Определим количество вещества n в 49,84г. метана:
n(CH₄)=m(CH₄)÷M(CH₄)=49,84г.÷16г./моль=3,1моль
4. Определяем объем метана количеством вещества 3,1моль
n=V÷Vm    V= n×Vm
V(CH₄)= n(CH₄)×Vm =3,1моль×22,4л./моль=69,44л.
ответ:  метан займет объем 69,44л.