В1 кг воды растворено 666 г кон, плотность раствора равна 1, 395 г/мл. определите молярную концентрацию (моль/л) раствора.

1) масса раствора: m = 666+1000 = 1666 г
2) объем раствора: V = 1666/1.395=1194.3 мл = 1,194 л
3) молярная масса КОН: М = 39+1+16 = 56 г/моль
4) искомая молярная концентрация раствора: С = m(KOH)/(M*V) = 666/(56*1,194) = 9,96 моль/л

Объяснение:

1)Дано: m(розчину)= 5 кг = 5000 г; ω(солі)=13,4% або 0,134.

Знайти: m(солі)-?

Розв'язання:

б.

З формули ω(солі)=m(солі)/m(розчину) знаходимо

m(солі)=ω(солі)•m(розчину)=0,134 • 5000 г = 670 г.

б.

Складемо пропорцію і розв'яжемо її для обчислення маси солі.

Те, що масова частка солі становить 13,4% означає, що

у 100 г розчину міститься 13,4 г солі, тоді

у 5000 г розчину буде міститися х г солі.

100 г / 5000 г = 13,4 г / х г, звідси

х = 13,4 г • 5000 г / 100 г = 670 г.

Відповідь: m(солі) = 670 г.

2)Дано: V(розчину)=20 мл, ω(йоду)=5%, ρ(розчину)=1 г/мл.

Знайти: m(йоду)-? m(спирту)-?

Розв'язання:

б.

m(розчину)=V(розчину)•ρ(розчину)= 20 мл• 1 г/мл= 20 г.

З формули ω(йоду)=(m(йоду)/m(розчину))•100% знаходимо

m(йоду)=m(розчину)•ω(йоду):100%=20 г • 5% : 100% = 1 г.

Знаходимо масу спирту у спиртовому розчині йоду.

m(спирту)=m(розчину)-m(йоду)=20 г - 1 г = 19 г.

б.

m(розчину)=V(розчину)•ρ(розчину)= 20 мл• 1 г/мл= 20 г.

Знаходимо масу йоду. Для цього складемо пропорцію і розв'яжемо її.

Те, що масова частка йоду рівна 5% означає, що

у 100 г розчину міститься 5 г йоду, тоді

у 20 г розчину буде міститися х г йоду.

100 г / 20 г = 5 г / х г

х г • 100 г = 20 г • 5 г

х = 20 г • 5 г / 100 г = 1 г.

Знаходимо масу спирту у спиртовому розчині йоду.

m(спирту)=m(розчину)-m(йоду)=20 г - 1 г = 19 г.

Відповідь: m(йоду)=1 г, m(спирту)=19 г

     Мне кажется, это его молярная масса. 
M(CO₂) = 44 г/моль; M (N₂) = 28 г/моль; M(воздуха) = 29 г/моль.
     Смысл тушения углекислым газом - распыление его в сжиженном виде над очагом пожара. Испаряясь, СО₂ за счет большей плотности по воздуху, прикрывает очаг горения от доступа кислорода, лежит "подушкой". Углекислый газ обволакивает очаг пожара и препятствует поступлению кислорода в зону горения и оно прекращается. 
     Азот же немного легче воздуха, при испарении поднимется вверх над очагом пожара  и смысла в его распылении не будет. А сжижается он с трудом!(критическая температура много ниже нуля Цельсия).
    Образование вредных окислов азота при высоких температурах при горении вряд ли имеет существенное значение, главное, что сжиженный азот не выполняет функцию прекращения доступа кислорода к очагу горения.