Осуществлить превращение: кальций--> оксид кальция--> гидроксид кальция--> сульфат кальция--> хлорид кальция--> нитрат кальция--> карбонат кальция--> оксид кальция--> кальций

)2Ca+O2=2CaO

2)Ca+H2=CaH2

3)CaO+H2O=Ca(OH)2

4)CaO+H2SO4=CaSO4+H2O(с хлоридами и т.д,тоже кислоту подливаем,только другую)

5)Ca(OH)2+CO2=CaCO3+H2O ещё можно вот так Ca(OH)2+H2CO3=CaCO3+2H2O

6)CaCO3+Ba(OH)2=Ca(OH)2+BaCO3

7)CaCO3+CO2+H2O=Ca(HCO3)2

8)Ca(HCO3)2 >(нагреваем)>CaCO3+CO2+H2O

9)CaCO3>(нагреваем)>CaO+CO2

10)CO2+CaO=CaCO3

11)CaO+3C=CaC2+CO

12)Ca(OH)2+2HCl=CaCl2+2H2O(чтобы получить сульфаты и т.д также подливаем кислоту,только другую)

13)Ca+2HCl=CaCl2+H2(чтобы получить сульфаты и т.д нужно добавить тоже кислоту,только другую)

Дано:
m(смеси)=31,9 г
m(H₂O)=9 г
Найти:
w(Fe₂O₃)-?
w(CuO)-?

Решение:
1) Fe₂O₃+3H₂=2Fe+3H₂O
2) CuO+H₂=Cu+H₂O
Найдем общее количество вещества воды в обеих реакциях:
моль
Пусть количество вещества Fe₂O₃ будет х моль, тогда воды в 1 реакции образуется 3х моль; пусть количество вещества CuO будет у моль, тогда воды во 2 реакции будет у моль
Масса Fe₂O₃ равна 160х г, а масса CuO равна 80у г. Количество вещества воды равно (3х+у) моль
Составим систему уравнений:

Выразим у


Решим первое уравнение


моль (это количество вещества Fe₂O₃)
Найдем у:
у=0,5-3*0,10125=0,19625 моль (это количество вещества CuO)
Найдем массу Fe₂O₃:
г
Найдем массу CuO:
г
Найдем массовую долю Fe₂O₃:
или 50,78% (где m(X) - это масса смеси)
Найдем массовую долю CuO:
или 49,22%
ответ: w(Fe₂O₃)=50,78%; w(CuO)=49,22%

добування:

похідні гліцерину завжди є в організмах вищих тварин і людини. ці жири — складні ефіри гліцерину і органічних кислот (пальмітинової, стеаринової і олеїнової) — найенергоємніші речовини організму. енергетична цінність гліцеридів у два з гаком рази більша, ніж у вуглеводів.

гліцерин високого ступеня чистоти (не менше 98%) отримують шляхом алкоголізу рослинних жирів, із застосуванням вакуум-ректифікації. при остаточному тиску 400па при температурі кипіння 130-140ос вдається уникнути полімеризації і термічного розкладання гліцерину з отриманням дистильованого продукту.

до розробки синтетичних методів гліцерин отримували лужним омиленням жирів. при цьому утворюються мила з водним розчином гліцерину. мило відокремлюють шляхом висолювання за хлориду натрію, а гліцерин отримують шляхом повторного згущення і кристалізації осадженого хлориду натрію. отриманий 80% гліцерин темного кольору очищується перегонкою і обробкою активованим вугіллям.

існує ферментативний метод отримання гліцерину. гліцерин присутній в натуральних винах але у долях процента.[3] біля трьох відсотків цукру, який міститься у винограді, в кінцевому рахунку перетворюються в гліцерин.[3] в процесі дозрівання вина гліцерин частково перетворюється в інші органічні продукти.

інший метод оснований на гідролітичному розщепленні вуглеводів (крохмалю, деревного борошна і цукру, особливо тростинного), призводить до утворення суміші гліцерину з іншими гліколями.

також гліцерин утворюється при виробництві біодизеля.

синтетичним шляхом гліцерин отримують з пропілену.

застосування в промисловості:

у промисловості його отримують головним чином при гідролітичному розщепленні жирів. гліцерин випускають трьох видів — сирий, дистильований та технічно чистий. в косметиці дозволено застосування двох останніх. гліцерин гігроскопічний. завдяки властивості поглинати з повітря до 40—50 % води по відношенню до його початкової маси, він отримав широке розповсюдження в косметиці, як речовина, що швидко відбирає воду з тваринної та рослинної тканини. він застосовується майже у всіх косметичних препаратах як пом'якшуючий засіб та є одним з основних видів сировини для виготовлення зубних паст. він не засихає, не гіркне, замерзає при дуже низьких температурах і тому застосовується як речовина, що перешкоджає висиханню та замерзанню косметичних виробів.

гліцерин використовується в парфумерії та фармації як зм'якшувальний засіб або основа мазей, добавка до масла, у харчовій промисловості — як добавка до напоїв (особливо, алкогольних). наприклад, добавку гліцерину передбачає класична технологія приготування хорошого портвейну.[3] спиртовий розчин тринітрогліцерину має судинорозширювальну дію й у вигляді ліків використовується при серцевих захворюваннях. похідним гліцерину є гліцерофосфат (гліцерофосфат кальцію і гліцерофосфат натрію), який використовують в медичній практиці. із гліцерину синтетичним шляхом отримують незамінну амінокислоту метіонін, котру в медичній практиці застосовують при захворюваннях печінки і атеросклерозі.[3]

гліцерин, його олігомери і полімери запропоновані як засоби, які зберігають свіжість харчових продуктів.

у шкіряному виробництві та текстильній промисловості — для обробки пряжі і шкіри з метою їх пом'якшення та надання еластичності. гліцерин застосовується в тютюновій промисловості, при виробництві поліуретанів, гуми, фанери, барвників, чорнил і паст, зубної пасти, емульгаторів, фотографічних і інших матеріалів. гліфталеві смоли — продукти реакції гліцерину з фталевою кислотою, — будучи розчинені в спирті, перетворюються в хороший, хоча і дещо крихкий, електроізоляційний лак.[3] гліцерин необхідний для виробництва епоксидних смол — з гліцерину отримують епіхлоргідрин — незамінну речовину для синтезу епоксидної смоли.[3]

з гліцерину добувають вибухову речовину тринітрогліцерин, що використовується для виготовлення динаміту. роль гліцерину при виробництві пороху другорядна, але гліцерин є назамінною сировиною для отримання нітрогліцерину, а значить і істичного пороху і динаміту.

гліцерин як кормова добавка підвищує надої молока.[6]

гліцерин разом з пропіленгліколем формують основу рідини для паріння в електронних сигаретах.