При полном сжигании углеводорода образовалось 0, 72 г воды и 1, 12 л оксида углерода (iv относительная плотность паров этого вещества по воздуху равна 2, 35. выведите молекулярную формулу углеводорода.

cxhy+o2=co2+h2o                                                                решаем по закону гей-люссака.

m(cxhy)=2,35*29=68,15г/моль                                              

n(h2o)=0,72: 18=0,04моль; n(co2)=1,12: 22,4=0,05моль                

                                                                                         

 

                                                                                                                        0,05          0,04                                          5                4

                                                                                      cxhy + o2 = co2  +  h2o;     cxhy + o2= co2 + h2o

                                                                                                                                                                                                          cxhy+o2=5co2+4h2o, след.              х=5; у=8

                                                                          ответ: с5н8. проверка: m(c5h8)=12*5+8=68г/моль

найдем массу водорода, входящего в воду: х=0,72*2/18=0,08гнайдем его количество вещества: n(h)=0,08/1=0,08 моль2. найдем количество углекислого газа: n(co2)=1,12/22,4=0,05 мольтак как в 1 моль углекислого газа входит 1 моль углерода (по формуле), то количество вещества углерода будет равно 0,05 моль.3. находим соотношение углерода и водорода в формуле: 0,05/0,05: 0,08/0,05=1: 1,6 чтобы число водорода стало целым нужно домножить на пять, получаем : 5: 8, т.е. с5н8

Периодическая система химических элементов – упорядоченное множество химических элементов и их естественная классификация.

Является табличным представлением периодического закона, открытого Дмитрием Менделеевым. Современная формулировка этого закона звучит так: свойства элементов находятся в периодической зависимости от заряда их атомных ядер.

Прообразом Периодической системы химических элементов служит таблица "Опыт системы элементов, основанной на их атомном весе и химическом сходств", составленная Менделеевым в 1869 году. По мере совершенствования этой таблицы он развил представления о периодах и группах элементов и о месте каждого элемента в системе. В 1871 году в книге "Основы химии" Менделеевым была включена "Естественная система элементов Д. Менделеева" – первая классическая короткая форма Периодической системы химических элементов.

Современная Периодическая система химических элементов включает 118 элементов. За последние 50 лет таблица Менделеева пополнилась семнадцатью новыми элементами (102-118). Девять из них были впервые получены в российском Объединенном институте ядерных исследований в Дубне.

Последнее добавление в таблицу Менделеева было сделано в 2016 году, она пополнилась четырьмя элементами с 113, 115, 117 и 118 атомными номерами, которые соответственно были названы нихоний (Nh), московий (Mc), теннессин (Ts) и оганесон (Og).

1) 7
2) менше 7
3) Техногенне забруднення довкілля суттєво впливає не лише на склад атмосферного повітря, але й на процеси кругообігу енергії й речовин у природі. Зокрема зміна хімічного складу повітря внаслі­док діяльності людини та процеси кругообігу води у природі спри­чиняють виникнення феномену «кислотних дощів». Це явище бу­ло відкрито понад сто років тому А. Смітом, який виявив залеж­ність між рівнем забруднення атмосферного повітря й кількістю опадів. Незабруднені опади самі по собі мають кислу реакцію (pH = 5,5–6,0). Значне забруднення атмосфери сірчистим ангідри­дом, окислами азоту, сполуками хлору й фтору призводить до біль­шої кислотності. На окремих територіях США, Європи середньоріч­на кислотність опадів не перевищує 4,0-4,5, що прирівнюється до слабких розчинів кислот. У деяких регіонах земної кулі реєструють­ся опади з pH ==3,8.

Збільшення вмісту кислих іонів і постійне вимивання лужних катіонів призводить до того, що буферна система рослин руйнується і кислотність ґрунтів збільшується.

Токсична дія аерозолю сірчаної кислоти на організм людини особливо посилюється у хмарну погоду. Розчин сірчаної кислоти у вигляді крапель туману тримається у повітрі або разом із дощем ви­падає на землю. Сірчана кислота роз’їдає метал, тканини, бетон, фарби, негативно впливає на все живе; на підкислених ґрунтах зни­жується врожайність, а зростання кислотності у водоймах призво­дить до загибелі всього живого. Наприклад, при pH = 4,5 гинуть усі риби, земноводні, комахи, а на дні розвиваються гриби й бактерії –анаероби, внаслідок життєдіяльності яких виділяється вуглекислий газ, метан і сірководень.

Дія забрудненого повітря й води на організм людини проявляєть­ся в загальному погіршенні здоров’я людини, зниженні імунітету, появі головного болю, відчутті слабкості, зниженні продуктивності праці тощо. У районах із сильним забрудненням атмосферного пові­тря й води рівень захворюваності населення на бронхіти у 3-5 разів пневмонією в 2-3, плевритом у 3-4 рази вищий, ніж у населення ін­ших районів.