Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
1.а)Сложные эфиры — органические вещества, производные карбоновых кислот, в которых атом водорода карбоксильной группы замещен на углеводородный радикал
б)Жиры— природные органические соединения, полные сложные эфиры глицерина и одноосновных жирных кислот; входят в класс липидов. В живых организмах выполняют структурную, энергетическую и др. функции.
2.Сложные эфиры широко рас в природе. Специфический аромат ягод, плодов и фруктов в значительной степени обусловлен представителями этого класса органических соединений.
Важнейшими представителями природных сложных эфиров являются жиры, которые в живом организме выполняют следующие функции:
1) строительную — жиры входят в состав клеточных мембран, обеспечивая их полупроницаемость
2) энергетическую — в ходе расщепления жиров до углекислого газа и воды освобождается большое количество энергии, 38,9 кДж
3) запасающую — жиры служат для долговременного запасания энергии, служат запасным источником энергии
4) защитную — толстый слой подкожного жира у китов и ластоногих защищает их от переохлаждения, а также предохраняет органы тела животных от механических воздействий
5) регуляторную — некоторые жиры входят в состав гормонов половых желез и надпочечников
6) водообеспечивающую — при окислении 1 кг жира образуется около 1,1 кг воды.
3.Сложные эфиры находят широкое применение в технике и хозяйстве. Они являются хорошими растворителями органических соединений, специфический аромат ягод, плодов и фруктов в значительной степени обусловлен представителями этого класса, они широко используются в качестве ароматизаторов, а также жиры используются как ценный продукт питания, для синтеза искусственных волокон и полимеров и др.
4.Жидкие жиры имеют растительное происхождение (за исключением рыбьего жира) и являются производными ненасыщенных высших карбоновых кислот. Твердые жиры являются производными предельных высших кислот и имеют животное происхождение.
5.Жесткой называется вода с высоким содержанием ионов Са2+ и Mg2+. В жесткой воде мыло теряет свою моющую т.к. образуются нерастворимые в воде кальциевые и магниевые соли высших карбоновых кислот и вместо пены образуются хлопья осадка. Для устранения жесткости воду можно кипятить, при этом растворимые кальциевая и магниевая соли переходят в нерастворимую форму:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
3.Как водород, так и кислород взаимодействуют с: а) водой;б) аммиаком;в) гидроксидом кальция;г) металлическим кальцием.
В
Объяснение:
Ну вроде он