Формулы высших оксидов и водородных соединений железа

Органічні сполуки відрізняються від неорганічних низкою характерних особливостей:

• майже всі органічні речовини горять або легко руйнуються внаслідок нагрівання з окисниками, виділяючи CO2 (за цією ознакою можна встановити приналежність досліджуваної речовини до органічних сполук);

• у молекулах органічних сполук Карбон може бути з’єднаний майже з будь-яким елементом Періодичної системи;

• органічні молекули можуть містити послідовність атомів Карбону, з’єднаних у ланцюги (відкриті або замкнені);

• молекули більшості органічних сполук не дисоціюють на досить стійкі іони;

• реакції органічних сполук протікають значно повільніше й у більшості випадків не завершуються остаточно;

• серед органічних сполук дуже поширене явище ізомерії;

• органічні речовини мають більш низькі температури фазових переходів.

а) Период - горизонтальный ряд химических элементов, в котором слева на право ослабевают металлические и усиливают неметаллические свойства.

б) Группа - вертикальный ряд химических элементов, в котором сверху вниз усиливаются металлические свойства.

I группа - H (водород), Li (литий), Na (натрий), K (калий), Cu (медь), Rb (рубидий), Ag (серебро), Cs (Цезий), Au (золото), Fr (франций).

II группа - Be (бериллий), Mg (магний), Ca (кальций), Zn (цинк), Sr (стронций), Cd (кадмий), Ba (барий), Hg (ртуть), Ra (радий).

VI группа - N (азот), P (фосфор), V (ванадий), As (мышьяк), Nb (ниобий), Sb (сурьма), Ta (тантал), Bi (висмут), Db (дубний).