Алкін масою 3, 24 г згорів в атмосфері кисню. утворився карбон(iv) оксид масою 10, 56 г. визначте молекулярну формулу алкіну, якщо його відносна густина за нітроген(ii) оксидом дорівнює 1, 8

Получаем уравнение :
CnH2n-2+ O2 = nCO2
Где СnH2n-2 - алкин, который надо найти , если уравнивать уравнение , я думаю , вы знаете , как это делать , то перед СО2 ставим коефициент n - тогда получится такое же кол-во молекул С, как и перед реакцией .
Дано : м(алкины)=3.24 , М(алкины)=12n+2n-2=14n-2-это молекулярная масса , также и с СО2 м=10,56, а М=44n
Сверху над реагентами пишем м, а снизу - М,
теперь составляем пропорцию м(алкины)/М(алкина)=м(СО2)/М(СО2); 3,24/14n-2=10,56/44n
От сюда n = 4
По идеи , должен быть С4Н6( M=54), но нам дают проверить по густоте :
D no(алкина) = М(алкина)/М(no)
M(алкина)=1,8*30=54
Совпадает , значит ответ :
С4Н6 - бутин

Кисло́тные окси́ды (ангидри́ды) — оксиды, проявляющие кислотные свойства и образующие соответствующие кислородсодержащие кислоты. Образованы типичными неметаллами и некоторыми переходными элементами. Элементы в кислотных оксидах обычно проявляют степень окисления от IV до VII. Они могут взаимодействовать с некоторыми основными и амфотерными оксидами, например, с оксидом кальция CaO, оксидом натрия Na2О, оксидом цинка ZnO, либо с оксидом алюминия Al2O3 (амфотерный оксид).

1) Взаимодействие с водой приводит к образованию кислоты: SO3 + H2O = H2SO4
2) Взаимодействуют со щелочами с образованием соли + вода: CO2 + Ba(OH)2 = BaCO3 + H2O
3) Также кислотные оксиды взаимодействуют с основными оксидами, вследствие чего образуется соль: CO2 + CaO = CaCO3
4) Взаимодействуют с солями летучей кислоты, образуется соль + кислотный оксид: SiO2 + CaCO3 = CaSiO3 + CO2(газ) - при нагревании.
5) Взаимодействуют с амфотерными оксидами с образованием средней соли: Al2O3 + 3SO3 = Al2(SO4)3

Кругообіг води в природі - це безперервний замкнутий процес переміщення води між гідросферою, атмосферою і літосферою на Землі. Це стає можливим, завдяки здатності води змінювати свій стан.

Кругообіг води здійснюється, завдяки випаровуванню, пересуванню водяної пари в атмосфері, конденсації її, випадання опадів і наявності стоків. Починається кругообіг із випаровування води з підстильної поверхні водойм. Із повітряними течіями водяні пари переміщуються з однієї області в іншу. Велика частина води випаровується з поверхні Світового океану і при конденсації у вигляді опадів повертається назад. Менша частка води, що випарувалася, переноситься на сушу повітряними течіями. Обсяг води, яка випаровується над сушею і виноситься повітряними течіями в океан, незначний. Таким чином, при випаровуванні моря і океани втрачають значно більше води, ніж отримують вологи при випаданні опадів, на суші - навпаки. Але в моря й океани з материків постійно надходить стік річкової води. Це забезпечує сталість обсягу води на планеті.