Какой объѐм углекислого газа (н.у.) образуется при термическом разложении 400г карбоната бария, содержащего 20℅ примесей ?

CaCO3 = CaO+CO2

1) m(CaCO3)=m(CaCO3 техн)*(1-ω)=200*0,8=160 г

2) v(CaCO3)=m/M=160/100=1.6 моль

3) v(CO2)=v(CaCO3)=1.6 моль

4) V(CO2)=v*Vм=1,6*22,4=35.84 литров

ответ: 35,84 литров

1) Ca(OH)2 + CO2 -> CaCO3 + H2O

  Ca(OH)2 + 2HNO3 -> Ca(NO3)2 + 2H2O

  Ca(OH)2 + H2SO4 -> CaSO4 + 2H2O

  Ca(OH)2 + 2HCl -> CaCl2 + 2H2O

  2Ca(OH)2 + 4NO2 + O2 -> 2Ca(NO3)2 + 2H2O

2) Al2O3 + 3H2SO4 -> Al2(SO4)3 + 3H2O

    Al2O3 + 6HCl -> 2AlCl3 + 3H2O

    Al2O3 + 6HNo3 -> 2Al(No3)3 + 3H2O

    Al2O3 + P2O5 -> 2AlPO4

    4Al2O3 + 3O2 -> 2Al2O3

3) BaO + H2O -> Ba(OH)2

   3BaO+2H3PO4 -> Ba3(PO4)2+3H2O

   BaO + H2SO4 -> BaSO4 + H2O

   2BaO + O2 -> 2BaO2 (над стрелочкой поставь t |температура| )

   BaO + H2O -> Ba(OH)2

Порівняно з іншими продуктами жири мають найвищу калорійність і є основним джерелом енергії. Енергетичні витрати людини забезпечуються за рахунок жирів приблизно на 33 %. Разом з тим, жири виконують інші функції - беруть участь в пластичних процесах організму людина, а також захищають його від впливу зовнішніх факторів, є біологічно цінними продуктами харчування.

Недостатнє надходження жиру в організм людини призводить до порушення центральної нервової системи, послаблення імунологічних механізмів, змін шкіряного покриття, нирок, зору, скороченню тривалості життя.

Водночас надлишкова кількість жиру в раціоні харчування призводить до ожиріння, атеросклерозу, жовчно-камяного та інших захворювань.

Окремі види жирів необхідно споживати відповідно до теорії збалансованого раціонального харчування у певному співвідношенні, бо вони в процесі біологічних перетворень в організмі виявляють взаємний вплив на оптимальність їх дії і засвоюваність. Середня потреба дорослої людини в жирах 90 г на добу із них:

" рослинної олії 25-30 г;

" вершкового масла 20-25 г;

" маргарину, кулінарних жирів 40-50 г.

Жир - це ефір-гліцерид, що скларається з гліцерину 10-16 % і жирних кислот 84-90%. В натуральних жирах, вилучених з олійних культур і сала-сирцю, містяться:

" гліцериди і супутні речовини 0,5-3,5 %;

" фосфоліпіди;

" стеріни;

" воски;

" глікозиди;

" білкові;

" барвні речовини;

" вітаміни.

Гліцерин не впливає на відємні властивості гліцеридів. Різноманітність фізико-хімічних властивостей жирів обумовлені жирними кислотами, які входять в склад гліцеридів, їх якісним складом, розміщенням в молекулі гліцеридів.

Властивості жирних кислот впливають на властивості жирів в цілому, а також на процеси, які протікають в них при зберіганні і переробці.

Із жирів виділено і вивчено понад 100 кислот. Однак найбільшпоширені з них біля 30 жирних кислот. Такі як насичені високомолекулярні жирні кислоти:

" масляна;

" капронова;

" каприлова;

" капринова

і ненасичені :

" олеїнова;

" лінолева;

" ліноленова;

" арахідонова.

Низькомолекулярні насичені кислоти - рідкі або легкорухомі при кімнатній температурі, леткі, мають специфічний запах.

Високомолекулярні насичені кислоти мають тверду консистенцію, не леткі і не мають запаху.

Ненасичені жирні кислоти рідкі і мають різну ступінь ненасиченості або кількість подвійних зв'язків між атомами вуглецю:

" олеїнова-один подвійний зв'язок;

" лінолева-два;

" ліноленова-три;

" арахідонова-чотири;

" круаанодонова-п'ять.

Кожна з цих кислот має різну здатність приєднувати кисень повіртя або окислюватись. Чим більше міститься в жирах ненасичених кислот, тим жир швидше окислюється, гіркне, осалюється.

Кожний вид жиру має гліцериди, до складу яких входять певні жирні кислоти у більш-менш постійній кількості. Тому різні види олії, тваринних топлених жирів мають постійні, притаманні тільки їм, фізико-хімічні, органолептичні властивості, біологічну цінність і засвоюваність.

Ненасичені жирні кислоти лінолева, ліноленова, арахідонова вважаються незамінними біологічно цінними, особливо лінолева.

Вони позитивно впливають на обмін вітамінів груп В, С , Р ,ДР і холестерину в організмі людини. Найбільшу вітамінну активність має арахідонова кислота.

Хімічний склад рослинних олій.

Олії, порівняно з тваринними топленими жирами, вважаються біологічно цінними і краще засвоюються, в них більше рідких ненасичених, в тому числі незамінних біологічно цінних жирних кислот. Найбільш лінолевої і ліноленової кислот у соєвій олії 61,2 %, менше їх у соняшниковій 59,8 %, кукурудзяній 57,6 %, арахісовій 33,3 % оліях. Найбільш поширені види олії соняшникова, яка в своєму складі містить до 50 % жиру.

Із жирних кислот переважають:

" пальмітинова;

" олеїнова;

" лінолева;

" ліноленова.